Рада Європи

Експерти Ради Європи: силовики Януковича катували майданівців

Українська

Вікторія Власенко, Страсбург

Експерти Ради Європи дійшли висновку, що методи, які застосовувались з боку правоохоронних органів до учасників драматичних подій на Майдані у Києві взимку 2014 року, можуть вважатися тортурами.

Про це йдеться у звіті Комітету із запобігання тортурам та нелюдському поводженню Ради Європи (CPT), який було складено за результатами візиту ad hoc, котрий члени комітету здійснили до України з 18 по 24 лютого 2014 року. Делегація комітету сфокусувала увагу "на поводженні з учасниками Майдану під час проведення двох операцій з наведення громадського порядку з 19 по 23 січня 2014 року у Києві, з 26 по 27 січня у Дніпропетровську і протягом операції з 18 по 21 лютого у Києві, проведення якої припало безпосередньо на час перебування делегації" у столиці України.

Нові санкції від Європейського Союзу

Українська

Європейський Союз посилює санкції проти Росії у зв’язку з її вторгненням до України. Новий санкційний список був узгоджений у п’ятницю, 5 вересня і мав бути прийнятий наступного дня в суботу. Однак, затвердження санкцій відклали через прийняте за результатами "мирних переговорів" у Мінську рішення про припинення вогню.

Постає питання: чи не було однією з причин самого підписання мінського протоколу бажання загальмувати або призупинити введення нового пакету санкцій?

В цьому ж ключі можна розглядати позицію Фінляндії, яка гальмувала узгодження санкцій штучними технічними зауваженнями. Така дивна "любов" до Росії з боку саме Фінляндії, яка має добре пам’ятати радянсько-фінську війну і тверезо оцінювати російську загрозу, цілком може пояснюватися закулісним тиском Кремля. На Фінляндію є чим давити: у газовій сфері Суомі практично на всі 100% залежить від Росії.

Оскільки дива в Мінську не відбулося, а Росія не перестала демонструвати звірячий оскал, нові санкції були затверджені, про що 8 вересня і повідомив голова Європейської Ради Герман ван Ромпей. У п’ятницю 12 вересня санкційний список має бути опубліковано в Офіційному журналі ЄС.

Обмеження торкнуться, як і має бути, як компаній, так і фізичних осіб. У список санкцій потраплять, за даними Уолл Стріт Джорнал, Роснефть, Газпромнефть і Транснефть. Цим компаніям фактично закривають європейський ринок капіталу. Також в списку опиняться оборонні підприємства: Уралвагозавод, Оборонпром і Об’єднана авіабудівна корпорація. Вони залишаться без фінансування через акції та облігації.

Крім того, дев’ятьом компаніям заборонять продавати технології подвійного призначення. І, нарешті, під санкції потраплять 24 посадові особи — громадяни Росії й України.

США також заявили про приєднання до європейських санкцій. Свій список вони також оголосять у п’ятницю.

Російський фінансовий ринок вже відреагував на повідомлення про нові санкції черговим падінням.

Генсек Ради Європи закликав Україну переглянути «ручні» закони

Українська

«Ручні» закони, прийняті вчора Верховною Радою, є неприйнятними і мають бути переглянуті. Про це заявив генсек Ради Європи Турбйорн Ягланд, повідомли Еспресо.TV в прес-службі Ради Європи.

«Будь-які закони, прийняті в Україні, повинні відповідати букві й духу зобов’язань, взятих перед Радою Європи. Тому я закликаю українську владу переглянути законодавство спільно з Радою Європи, щоб переконатися, що Україна виконає свої зобов'язання», — зазначив Ягланд.

Також він додав, що спосіб, у який було прийнято вказані закони є неприйнятним.

Сьогодні Рибак підтвердив, що підписав усі ці закони та направив їх на підпис главі держави.

Вожночас, народний депутат від «Батьківщини» Микола Томенко зазначив, що таке швидке підписання прямо заборонене законодавством України і вимагає відкриття кримінального провадження.

«Якщо ця передача вже відбулася, треба відкривати кримінальну справу проти цих осіб Верховної Ради, тому що закон прямо забороняє раніше передавати цей документ. При максимально швидкому разі обробки, це — дві доби», - сказав Томенко.

За його словами, «будь-якій людині із базовою юридичною освітою цілком зрозуміло, що дані законопроекти не мають правової легітимності вже на стадії їх розгляду та голосування».

Натомість, додав політик, подальша процедура набрання чинності закону чітко врегульована Законом України «Про Регламент Верховної Ради України». Так, згідно із ст. 130 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», Голова Верховної Ради України підписує поданий на підпис закон не раніше двох днів з дня його подання, а потім передає його на підпис Президенту України.

За матеріалами espreso.tv

Підписатися на Рада Європи