зрадники

Наливайченко: Росіяни приїжджали до Києва зі снайперськими ґвинтівками

Українська

Висловлене в попередній новині припущення про нечесність Шокіна в питанні рослідування "російського сліду" в антимайданівських діях колишнього донецького режиму починає підтверджуватися. Валентин Наливайченко вже відреагував на опубліковану заяву Шокіна про те, що він ніби-то досі не передав до Генпрокуратури потрібні документи незважаючи на запити останньої. Зацитуємо Укрінформ:

Порошенко скасував люстрацію екс-начальника київської міліції Терещука

Українська

Петро Порошенко совїм указом № 388 від 3 липня 2015 року скасував люстрацію екс-начальника київської міліції генерал-майора Олександра Терещука.

Мотивація для такого рішення прописана в указі дуже просто: «Ураховуючи необхідність забезпечення обороноздатності держави».

Що можна сказати про люстрованого Терещука, якого тепер захищає своїм указом Порошенко?

Під час президентства Віктора Януковича з березня 2010 року по червень 2012 року Терещук був начальником Голосіївського райуправління МВС України в Києві. З червня 2012 року по листопад 2012 року обіймав посаду начальника управління боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС України. 17 листопада 2012 року очолив волинську міліцію.

Отже, за режиму донецьких кар’єрно зростав. Під час Євромайдану проявив себе відповідно: на сайті skoty.info йому відведено сторінку (клацайте на фото нижче), де сказано (вносимо деякі мовні правки в текст — euro-maidan.info):

Терещук Олександр Дмитрович
начальник УМВС України у Волинській області, Волинська область

«Організатор переслідування активістів Волинського Євромайдану (Майя Москвич, Сергій Григоренко, Микола Собуцький, Богдан Шиба, Володимир Бондар, Ігор Гузь). Зокрема, завдяки його ініціативі на цих активістів були відкриті кримінальні проводження за статтями ч. 2 ст. 296, 295, 341 КК України. Їм інкримінують винесення портретів Віктора Януковича з приміщення Волинської обласної ради; заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку; захоплення державних або громадських будівель чи споруд.

• Відповідальний за силові дії щодо депутатів Волинської обласної ради та їхніх помічників, а також активістів Євромайдану, які хотіли потрапити на сесію Волинської обласної ради 4 грудня 2013 року.

• Відповідальний за влаштування протизаконних дій супроти активістів Євромайдану, які 23 грудня 2013 року пікетували приміщення обласної прокуратури.

Зокрема, з ініціативи Олександра Терещука поблизу місця проведення акції було розміщено пост працівників ДАІ. Інспектори цієї установи: Видра Петро Михайлович, УВП № 036723, та Сущук Олександр Миколайович, УВП № 0353ФО, зупиняли автомобілі, що підтримували протестувальників звуковими сигналами.

• Відповідальний за тиск та погрози, які стосувалися перевізників, що забезпечували проїзд активістів Волинського Євромайдану до Києва і в зворотному напрямку.

• Відповідальний за те, що на вимогу слідчих МВС до двох учасників Волинського Євромайдану — Майї Москвич та Ігоря Гузя — було застосовано найбільш жорсткий запобіжний захід, зокрема цілодобовий домашній арешт та носіння електронного браслету (в народі кажуть: «кандали»).»

У липні 2014 року за «однотурової» влади Терещука призначили керівником київської міліції. А 5 червня 2015 року за результатами люстраційної перевірки Міністерство внутрішніх справ звільнило його з посади начальника головного управління МВС у Києві. Відтак злочинця уберіг особисто Порошенко. Для таких випадків, нагадаємо, він вже в січні цього року продавив через Верховну Раду зміни до закону про люстрацію, які передбачають одноосібне право президента скасовувати люстрацію щодо вищих військових і силовиків (автори законопроекту про такі зміни — депутати від «Народного фронту» Андрій Тетерук та Андрій Левус, а також представник «Самопомочі» Павло Кишкар).

За матеріалами Української правди, Радіо «Свобода» та даними skoty.info.

Автор «мирного плану» Порошенка — Сурков

Українська

В квітні ць. р., тобто, ще до президентських виборів, у блогосфері з’явився аналіз подій на Банковій 1 грудня 2013 року, з якого випливало, що майбутній президент України Порошенко — маріонетка Кремля, призначення якої — перемогти на президентських виборах, після чого сприяти вторгненню Росії на українські землі, ініціюючи замість оборони чи контрнаступів нескінченні й безрезультатні мирні переговори з Москвою.

Описаний прогноз, як ми тепер бачимо, повністю збувся. Порошенко, вигравши вибори

  1. нічого відтоді й дотепер не зробив для оборони, відбудови армії й очищення її від шпигунів та зрадників;
  2. не визнавав і не визнає Росію агресором, публічно ігнорує факт військового вторгнення РФ в Україну, — говорячи весь час тільки про невизначених терористів;
  3. ініціює нові й нові мирні переговори, під прикриттям яких забороняє українським військовим вести бойові дії — тим самим просто підставляючи їх під обстріли й рятуючи провальні операції військ РФ;
  4. все більше залучає до будь-яких українських переговорів Росію, навіть, якщо вони її не стосуються (напр., щодо імплементації Угоди про асоціацію з ЄС), водночас відсуваючи від переговорного процесу США;
  5. затягує й гальмує, як тільки може, євроінтеграцію України (документи для ратифікації ціле літо не віддавалися до Верховної Ради), саботує дипломатичні контакти з Європою (у ключові європейські держави послів не призначено досі);
  6. озвучує і намагається реалізовувати всі вимоги й забаганки Кремля, лише переформульовуючи їх (федералізацію змінив на децентралізацію, намагався протягувати нову конституцію, погодився на врахування «збитків Росії» від асоціації України з ЄС, легалізував російських бойовиків двома окремими законами);
  7. синхронізує всі свої «ініціативи» й дії винятково з діями й заявами Москви, практично повністю ігноруючи як вимоги українських активістів і політиків, так заяви й дії керівників та дипломатів західних країн.

Таким чином, Порошенко повністю керований з боку кремлівської кліки, тобто, по суті є російським агентом. Нещодавно нам вдалося не просто знайти чергове підтвердження цьому, але й взнати, хто саме в Росії є автором «мирного плану» та інших «ініціатив» Порошенка. Джерело, наближене до Адміністрації Президента України, повідомило, що цим автором є одіозний Владислав Сурков, який ще при Януковичі був призначений Путіним «куратором України» (див. коротке досьє на «Лізі.net»).

Виявляється, що влітку ць. р., вже після президентських виборів і призначення главою АП активного русифікатора Бориса Ложкіна, Сурков приїздив до Києва і особисто працював в АП із Ложкіним над «мирним планом Порошенка» і питаннями АТО. Результати нам всім відомі. Цей візит, очевидно, був доволі добре огранізований, раз про нього досі майже ніхто не знає — на відміну від вересневого візиту, дані про який просочилися у пресу і викликали обурення в політичному середовищі, так що Порошенко навіть був змушений виправдовуватися.

Все це означає, що справа Євромайдану далеко не завершена. Замість однієї кремлівської маріонетки — Януковича — ми маємо у президентському кріслі другу таку саму маріонетку — Порошенка. З якою треба так само боротися. Точніше, доведеться — хочеться цього комусь чи ні, віриться чи не дуже.

У Росії сказали, чому не платять за транзит

Українська

Як відомо, Росія досі не заплатила за транзит газу через українську територію за вересень і жовтень. Причину цього в Газпромі пояснили дуже просто: Москва і Київ не можуть домовитися щодо ціни, причому Київ хоче отримати менше (!), ніж готова платити Москва.

«Єдина технічна проблема, яка існує в частині оплати за транзит газу по території України, — це те, що Газпром хоче заплатити більше, ніж чекає від нас українська сторона. Транзитна ставка залежить від ціни російського газу для України. Газпром розраховує цю ціну за формулою, вказаною у контракті на поставки газу. А Нафтогаз України рахує по своїй ціні. Це гальмує процес», — заявив агенству «РИА Новости» офіційний представник Газпрому Сергій Купріянов.

Чи можна вірити росіянам? Так, можна, — оскільки вище керівництво Нафтогазу й виконавчої влади не вперше так абсурдно поводиться. В серпні ць. року Газпром доплатив Україні за транзит 10,54 млн доларів у зв’язку з одностороннім підняттям ціни на газ. Нафтогаз цей платіж отримав, оголосив помилковим і... повернув Газпрому назад. Запам’ятайте обличчя того, хто це зробив:

Його звуть Андрій Коболєв, він — голова правління НАК «НАфтогаз», і його на цю посаду призначив уряд Яценюка в ніч на 26 березня. Довго кандидатуру узгоджували, до 1:30 ночі засідання тривало. Гарного обрали...

Таким чином, українські очільники (Коболєв явно не сам приймав рішення) замість зараз отримати гроші, а колись потім в майбутньому, за рішенням стокгольмського арбітражу, підводити баланс, вже зараз працюють на користь бюджету Росії, а не України. Звучить абсурдно, особливо для країни, економіка й валюта якої падають. А раз абсурдно і нераціонально, значить, невипадково. Значить, є замовлення...

Опозиційний Блок як лакмусовий папірець і як виклик для України

Українська

Розміщуємо аналітичну статтю Євгена Якунова, присвячену ролі т. зв. Опозиційного Блоку у (гаданих) планах Кремля щодо України та його значення для майбутніх демократичних процесів у нашій країні. Кому така постановка питання здається дивною й штучною, особливо рекомендуємо прочитати весь текст.

 

Євген Якунов. Київ.

Нова опозиція. Гніздо для зозулі

 

... Грати на полі демократів - улюблене заняття диктаторів. Демократія стійка проти прямої тиранії. Але демократія це не воля однієї людини, це процедура. І все, що формально відповідає процедурі, сприймається як прояв народовладдя...

Відсутність послів в європейських державах, або З ким насправді дружить Порошенко?

Українська

З Росією у нас війна. Але президентська вертикаль офіційно цього не визнає, вже п’ятий місяць розказуючи нам щось про «конфлікт» та «антитерористичну операцію» — яка, як вже неодноразово відзначали фахівці, може тривати в нормі 20–30 хвилин. Звичайного земного часу.

А із західними демократичними державами у нас дружба й довірлива дипломатія. Але, як виявляється, у нас там, у західних демократіях, чомусь досі немає послів! А саме, послів немає в таких ключових для нашої дипломатії країнах, як Німеччина, Велика Британія, Франція й Польща. Це можна легко перевірити, зайшовши на офіційний сайт МЗС (посилання ми розмістили на назвах держав). Як видно із сайту, у Великобританії порошенківська Україна замість посла тримає тимчасового повіреного у справах, у Франції — радника, у Польщі — радника-посланника, а у ключовій країні Євросоюзу Німеччині у нас взагалі немає офіційного керівника! Ніякого, якщо вірити сайту МЗС. Зате в Росії є. Дуже, мабуть, корисну роботу той посол проводить.

Питається: з ким насправді дружить і підтримує дипломатичні стосунки Порошенко? Відповідь ми вже публікували. Вона, насправді, одна на всі запитання, які виникають щодо поведінки нинішньої президентської команди.

Відповідь на головне питання до указу президента України № 744/2014

Українська

Другий день вся Україна обговорює указ президента України № 744/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності"», підписаний Порошенком 24 вересня. У всіх постають одні й ті самі питання до указу, основне з яких, розбите на підпитання, ми викладемо у формулюванні Андрія Ілларіонова (в перекладі на українську), який, нагадаємо, ще в січні попереджав про кремлівський план вторгнення в Україну:

«Не єдине, але точно перше питання, що виникає у зв’язку з цим указом, — чому українським керівництвом він підписаний так пізно?

  • Чому не в лютому-березні — під час російського вторгнення до Криму?
  • Чому не в квітні — під час російської інтервенції в Донбас?
  • Чому не в травні — одразу після обрання законного президента?
  • Чому не в червні, коли став зрозумілим провал АТО?
  • Чому не в липні, коли був збитий «Боїнг», а українські війська зазнали масованого розстрілу з-поза російського кордону?
  • Чому навіть не 28 серпня, під час повномасштабної агресії російських регулярних військ, коли це рішення РНБО було вже повністю підготовано?
  • Чому указ було підписано тільки зараз, 24 вересня?»

Насправді, на всю цю вервечку питань правильна відповідь була дана ще до президентських виборів, у квітні цього року. Ще до того, як хто-небудь міг повірити, що таке станеться. Відповідь проста:

  1. Росія сподівалася окупувати якщо не всю Україну, то значну її частину, а на неокупованій частині поставити свого, контрольованого президента.
  2. Завданням цього маріонеткового президента мало стати ініціювання нескінченних і безрезультатних мирних переговорів з Москвою (при суцільному саботуванні визвольної боротьби з окупантом чи хоча б заходів з оборони — додамо тут від себе).
  3. Такою маріонеткою в Кремлі було обрано саме Петра Порошенка.

Такі висновки випливають з подій на Банковій 1 грудня. Повністю аналіз і прогноз дивіться у блоговому записі «Рекламні технології та отруйний порошок». Можна згадати також попередження Ілларіонова (посилання див. вище): «Кремль розглядає 4 сценарії щодо України. Перший — повний контроль над всією Україною з допомогою особи, яка буде користуватися довірою всієї країни. «Але цей варіант стає малоймовірним», — зазначив Ілларіонов». Ось вам і малоймовірний.

Дещо про військові злочини головнокомандувача

Українська

Юрій Бутусов опублікував у «Дзеркалі тижня» докладний матеріал з розбором поведінки та прийманих рішень особисто президента Порошенка в нинішній російсько-українській війні. Перелічені прорахунки виказують кричущу некомпетентність Порошенка і відсутність у нього розуміння ситуації. Більше того, з тексту чітко видно, що значна частина дій президента є відвертими військовими злочинами, про що йому в кожному конкретному випадку переважно було відомо заздалегідь (від експертів і підлеглих). Розміщуємо статтю повністю (виділення жирним належать автору):

Закони 16 вересня: капітуляція, маніпуляції та підробки

Українська

У вівторок, 16 вересня, Порошенко вчергове показав, що збирається і надалі виконувати вказівки Кремля. Ратифікація Верховною Радою Угоди про асоціацію з ЄС, якою намагалися забити всі інформаційні канали, була лише "димовою завісою" для прийняття трьох суттєво неєвропейських законів, перший з яких — т. зв. закон про люстрацію — орієнтований на усунення головних політичних конкурентів чинної влади під виглядом люстрації, а другий і третій — про амністію і про особливий статус захоплених російськими терористами територій — покликані легалізувати це захоплення, амністувати самих бандитів і дозволити їм офіційно формувати місцеву владу на окупованих землях.

Небайдужі громадяни вже висловлюють обурення з цього приводу. Аналітики й журналісти теж іноді підключаються. Ось неповний аналіз того, що сталося, від «Наших грошей»:

Порошенко. Друг терористів

 

Поки-ще-президент-України офіційно запропонував українцям три роки утримувати окуповані росіянами та терористами території Донбасу.

Путін змушує Порошенка обирати між Обамою і Меркель

Українська

Юрій Васильченко


Відстрочка набрання чинності глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС до 31 грудня 2015 року збурила не лише українське суспільство і політикум, але стала темою обговорень в самому Євросоюзі. Навряд чи для когось є секретом, що відстрочки добивалася Росія. Аби красиво вийти із ситуації, європейці продовжили безмитний режим для наших товарів, що насправді в економічному плані не гірше, ніж ЗВТ. Але в політичному — це відкладений ризик. І однозначне підігравання Путіну.

У самому ЄС тривають дискусії щодо відстрочки асоціації. Причому ці дискусії розгортаються між пронімецькими та проамериканськими політиками. Так, доповідач по Україні в Європарламенті, поляк Яцек Саріуш-Вольсьский заявив, що відтермінування виконання угоди про асоціацію в частині зони вільної торгівлі сприйматиметься Росією як прояв слабкості. На думку Саріуш-Вольського, країни ЄС повинні підтримати Україну зброєю, щоб вона могла захистити свій суверенітет та незалежність. «Україна стоїть перед подвійним викликом — необхідно проводити реформи, а також захищати власні кордони від російської агресії. Вона повинна відчути нашу підтримку», — наголосив польський політик. В унісон з ним зробила заяву президент партії зелених у Європейському парламенті Ребекка Хармс. «Ми не можемо допустити, щоб Путін отримав те, що він хоче. Європейці займаються самообманом», — заявила вона. На думку Хармс, потрібно бути наївним, щоб радіти з того, що 16 вересня відбулась синхронна ратифікація угоди про асоціацію. «Ми не можемо продовжувати слухати українських олігархів, треба почути інших людей, щоб зрозуміти, що потрібно Україні», — заявила політик.

У свою чергу орієнтований на Берлін Єврокомісар з питань розширення ЄС та європейської політики сусідства Штефан Фюле зробив іншу заяву: після відстрочки асоціації він очікує врегулювання ситуації на сході України. Яким чином пов'язані ці речі Фюле не уточнив. Проте зауважив, що відкласти вступ в дію угоди просив Київ. А це означає, що Президент України нині орієнтується на Берлін. Який, у свою чергу, робить усе, аби умиротворити Путіна та не доводити до посилення санкцій проти Росії.

У той же час така орієнтація Києва загрожує нашим партнерським зв'язкам з Вашингтоном та проамериканськими країнами ЄС. А саме вони, а не Берлін з Парижем, були і залишаються нашими адвокатами і справжніми партнерами. Якби не вони, то введення санкцій загальмувалося б на рівні заборон в'їзду в країни ЄС кримських зрадників Аксьонова, Константинова та їм подібних. Нині ж Україна ставить цих партнерів у складну ситуацію: як вони можуть підтримувати Київ, якщо українська влада відштовхує руку допомоги.

До того ж варто зауважити, що зараз в ЄС складається не надто вдала для України політична кон'юнктура. Замість Фюле комісаром з розширення буде словак Марош Шефчович, який так само як і чех Фюле закінчував Московський інститут міжнародних відносин, що вже викликає питання щодо політичної орієнтації, та входить до партії «Курс — соціальна демократія», лідером якої є прем'єр Словаччини Роберт Фіцо, відомий противник посилення санкцій проти Росії.

Інший негативний кон'юнктурний момент — куратором України в Єврокомісії став австрієць Йоганнес Хан. Також безпосередньо України стосуватиметься сфера діяльності іспанського комісара з питань енергетики Мігеля Аріаса Каньєте і грека Димитріса Аврамопулоса. Він займатиметься візовим діалогом з нашою країною. Позиція Мадрида та Афін щодо української кризи, як відомо, є неоднозначною для нас.

І, останнє. Вчора Генсек НАТО Андерс Фоґ Расмуссен заявив, що Альянс не повинен приймати новий заморожений конфлікт на сході Європи. «Ми повинні зробити все, щоб знайти мирне вирішення цього конфлікту. Але я думаю, що в інтересах Росії встановити новий заморожений конфлікт», — сказав він. По суті, прийняті вчора закони про особливий статус окремих районів Донбасу та амністію сепаратистів — це згода Києва діяти за сценарієм Москви, яка досягла свого. Вона нав'язала Україні язву на сході, яку можна або видалити хірургічним шляхом, як того хоче переважна більшість українців, або «лікувати» за рецептами, які пишуться у Кремлі і підтримуються політичним «консиліумом» у Берліні.

Джерело: Ділова столиця

Сторінки

Підписатися на зрадники