Порошенко

Повернення на фронт

Українська

Дане звернення-роздум до звільнених перед Новим роком з російського полону українців написала Олена Ксантопулос. Публікуємо переклад на українську (оригінал написано російською) з деякими правками. Зберігаємо тільки авторське маленьке «ви» при зверненні до Порошенка, оскільки такий відступ від правописних правил нині вживається для вираження (негативного) ставлення.

Повернення на фронт

Ви повернулися додому. Вас дуже довго не було. Одна година в підвалах путінських катів — за сто днів або за все життя. Але ви повернулись, люблячи Україну. Попереду щасливі свята з матерями, дружинами, дітьми та коханими, які дочекалися.

Чотири роки після побиття студентів: короткий підсумок

Українська

30 листопада 2013 року, після побиття «Беркутом» студентів, протестний рух Євромайдану переріс із демонстрації позиції у повноцінний протест. А що ми маємо на цю дату нині, через чотири роки, вже за нової влади, яка прийшла у крісла за рахунок жертв майданівців, зокрема, Небесної cотні? Найбільш влучно і ємко, на нашу думку, нинішню ситуацію описав Євген Шевченко (цитуємо повністю, але з мовними правками):

«1. Жодного вбивцю героїв Небесної сотні не покарано. Навіть тих підозрюваних, які були затримані, випустили із СІЗО, і усі вони втекли до Росії.

2. Жодного поплічника Януковича не покарано: Бойко, Вілкул, Лукаш, Каськів, Льовочкін, Шуфрич та інші потвори, що нищили нашу державність, — усі вони на свободі, а награбоване майно не конфісковано. Ба, більше того: деякі з них є народними депутатами України і кожного дня вирішують, за якими законами нам жити.

3. Інші одіозні особи минулого режиму на кшалт Захарченка, Клюєва чи Іванющенка зняті з розшуку Інтерполу, а їхні банківські рахунки за кордоном розблоковано.

4. Жодного державного посадовця, що волали за «рускій мір», не покарано: Кернес, Добкін, Штепа та інші зрадники України перебувають на свободі, деякі досі займають високі державні посади;

5. Голова ЦВК Охендовський, який був вірним псом Януковича, перебуває на посаді і вправно фальсифікує вибори на користь чергового президента.

6. Більшість суддів, які були причетні до фальсифікації справ щодо учасників Євромайдану, досі перебувають не за ґратами, а на займаних посадах. Яскравий приклад — суддя Окружного суду міста Києва Абалов. Саме ця особа підписала ухвалу суду на розгін Майдану в ніч з 10 на 11 грудня 2013 року; наразі ж намагається допомогти Насірову відновитися на посаді голови ДФС.

7. Громадяни РФ, вірні слуги країни-окупанта Медведчук, Новинський, Труханов та інші потвори — не за ґратами і навіть не у вигнанні: усі вони вільно пересуваються територією нашої країни і справно втілюють в життя наміри окупантів, але голова СБУ Грицак не вбачає загрози у їхній діяльності.

8. Жодного українського генерала, який винен у смерті тисяч українських захисників, що були знищені у «зеленому коридорі» Іловайська, не покарано! Так само відсутні розслідування обставин Дебальцевського котла, ДАПу, 31-го блок-посту та інших трагічних поразок української армії, які стали можливими виключно через зраду та злочинну халатність вищого командування. Замість довготривалого тюремного ув'язнення, Гелетей, Муженко, Полторак та інші зрадники отримали безліч державних нагород і досі лишаються на високих державних посадах.

9. Жоден ТОП-корупціонер за часів вже начебто нової влади не опинився у тюрьмі — абсолютно всі справи щодо багатомільйонних схем пограбунку держави, які було розслідувано детективами НАБУ, загальмувалися у судах. Насіров, Охендовський, Мартиненко, Розенблат, Аваков-молодший та усі інші — навіть не в СІЗО: усі вони ПОКАЗОВО (!) перебувають на свободі, й усі інші знають: навіть якщо їх упіймають на гарячому, то вони все одно лишаться на свободі.

Як результат такого завзятого пограбунку держави на четвертому році керівництва Порошенка Україна в рейтингу корупції опинилася на 144 місці серед 177 країн світу, а в аналогічному анти-рейтингу серед країн Європи ми впевнено займаємо останню 41 сходинку; це є красномовний вирок кожному, хто причетний до керування держави після Революції Гідності!

10. Останній штрих від режиму Порошенка — початок відвертих репресій проти активістів, що вимагають негайних змін та реформ у державі, і в першу чергу це стосується створення незалежного Антикорупційного суду.

Незаконна та ганебна депортація грузинських добровольців і кримінальні провадження щодо ветеранів Війни за незалежність, яких за абсолютно сфабрикованими справами та фіктивними звинуваченнями ПОКАЗОВО (!) вивозять у Донецьку область, де судді-колаборанти запроторюють героїв, немов рецидивістів-убивць, у СІЗО, не даючи їм жодного шансу довести свою невинуватість на свободі! Усе це — та межа, коли держава почала знищувати своїх героїв, і за цією межею для нашої країни немає майбутнього — усі ми, нарешті, маємо це усвідомити!

І знаєте, народ, мені вже просто цікаво: що іще має зробити Порошенко та його кліка, щоб ви нарешті вийшли ну вулицю, оточили урядовий квартал і усю цю бридоту розвісили замість новорічних гірлянд на стовпах? Що іще?..

Чи ви й далі будете казати, що в нас немає такого лідера, який би усім був до вподоби? Що краще вже хай буде Порошенко? Що ви втомилися і усе таке інше? Так от, мої шановні: усе це буде відбуватися доти, доки ми не повстанемо і не наведемо лад в країні. Олігархи, клептократи та корупціонери НІКОЛИ просто так не віддадуть свою владу!

Окрім того — непокаране зло завжди повертається. І воно повернулося...

Тож ми маємо нарешті прокинутись і покарати кожного — кожного, хто причетний до вбивств героїв на Майдані, до трагедій на фронті, до пограбунку держави й до репресій проти активістів. І ось тоді вже буде неважливо, хто прийде до влади наступний, адже в них перед очима буде довга черга потвор та шакалів, кожен з яких нарешті отримав заслужене покарання. Тільки так ми збудуємо могутню, квітучу, омріяну в думках Україну і з честю пройдемо свій шлях із третього світу в перший!

Слава Україні!!!»

Порошенко скасував люстрацію екс-начальника київської міліції Терещука

Українська

Петро Порошенко совїм указом № 388 від 3 липня 2015 року скасував люстрацію екс-начальника київської міліції генерал-майора Олександра Терещука.

Мотивація для такого рішення прописана в указі дуже просто: «Ураховуючи необхідність забезпечення обороноздатності держави».

Що можна сказати про люстрованого Терещука, якого тепер захищає своїм указом Порошенко?

Під час президентства Віктора Януковича з березня 2010 року по червень 2012 року Терещук був начальником Голосіївського райуправління МВС України в Києві. З червня 2012 року по листопад 2012 року обіймав посаду начальника управління боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС України. 17 листопада 2012 року очолив волинську міліцію.

Отже, за режиму донецьких кар’єрно зростав. Під час Євромайдану проявив себе відповідно: на сайті skoty.info йому відведено сторінку (клацайте на фото нижче), де сказано (вносимо деякі мовні правки в текст — euro-maidan.info):

Терещук Олександр Дмитрович
начальник УМВС України у Волинській області, Волинська область

«Організатор переслідування активістів Волинського Євромайдану (Майя Москвич, Сергій Григоренко, Микола Собуцький, Богдан Шиба, Володимир Бондар, Ігор Гузь). Зокрема, завдяки його ініціативі на цих активістів були відкриті кримінальні проводження за статтями ч. 2 ст. 296, 295, 341 КК України. Їм інкримінують винесення портретів Віктора Януковича з приміщення Волинської обласної ради; заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку; захоплення державних або громадських будівель чи споруд.

• Відповідальний за силові дії щодо депутатів Волинської обласної ради та їхніх помічників, а також активістів Євромайдану, які хотіли потрапити на сесію Волинської обласної ради 4 грудня 2013 року.

• Відповідальний за влаштування протизаконних дій супроти активістів Євромайдану, які 23 грудня 2013 року пікетували приміщення обласної прокуратури.

Зокрема, з ініціативи Олександра Терещука поблизу місця проведення акції було розміщено пост працівників ДАІ. Інспектори цієї установи: Видра Петро Михайлович, УВП № 036723, та Сущук Олександр Миколайович, УВП № 0353ФО, зупиняли автомобілі, що підтримували протестувальників звуковими сигналами.

• Відповідальний за тиск та погрози, які стосувалися перевізників, що забезпечували проїзд активістів Волинського Євромайдану до Києва і в зворотному напрямку.

• Відповідальний за те, що на вимогу слідчих МВС до двох учасників Волинського Євромайдану — Майї Москвич та Ігоря Гузя — було застосовано найбільш жорсткий запобіжний захід, зокрема цілодобовий домашній арешт та носіння електронного браслету (в народі кажуть: «кандали»).»

У липні 2014 року за «однотурової» влади Терещука призначили керівником київської міліції. А 5 червня 2015 року за результатами люстраційної перевірки Міністерство внутрішніх справ звільнило його з посади начальника головного управління МВС у Києві. Відтак злочинця уберіг особисто Порошенко. Для таких випадків, нагадаємо, він вже в січні цього року продавив через Верховну Раду зміни до закону про люстрацію, які передбачають одноосібне право президента скасовувати люстрацію щодо вищих військових і силовиків (автори законопроекту про такі зміни — депутати від «Народного фронту» Андрій Тетерук та Андрій Левус, а також представник «Самопомочі» Павло Кишкар).

За матеріалами Української правди, Радіо «Свобода» та даними skoty.info.

Автор «мирного плану» Порошенка — Сурков

Українська

В квітні ць. р., тобто, ще до президентських виборів, у блогосфері з’явився аналіз подій на Банковій 1 грудня 2013 року, з якого випливало, що майбутній президент України Порошенко — маріонетка Кремля, призначення якої — перемогти на президентських виборах, після чого сприяти вторгненню Росії на українські землі, ініціюючи замість оборони чи контрнаступів нескінченні й безрезультатні мирні переговори з Москвою.

Описаний прогноз, як ми тепер бачимо, повністю збувся. Порошенко, вигравши вибори

  1. нічого відтоді й дотепер не зробив для оборони, відбудови армії й очищення її від шпигунів та зрадників;
  2. не визнавав і не визнає Росію агресором, публічно ігнорує факт військового вторгнення РФ в Україну, — говорячи весь час тільки про невизначених терористів;
  3. ініціює нові й нові мирні переговори, під прикриттям яких забороняє українським військовим вести бойові дії — тим самим просто підставляючи їх під обстріли й рятуючи провальні операції військ РФ;
  4. все більше залучає до будь-яких українських переговорів Росію, навіть, якщо вони її не стосуються (напр., щодо імплементації Угоди про асоціацію з ЄС), водночас відсуваючи від переговорного процесу США;
  5. затягує й гальмує, як тільки може, євроінтеграцію України (документи для ратифікації ціле літо не віддавалися до Верховної Ради), саботує дипломатичні контакти з Європою (у ключові європейські держави послів не призначено досі);
  6. озвучує і намагається реалізовувати всі вимоги й забаганки Кремля, лише переформульовуючи їх (федералізацію змінив на децентралізацію, намагався протягувати нову конституцію, погодився на врахування «збитків Росії» від асоціації України з ЄС, легалізував російських бойовиків двома окремими законами);
  7. синхронізує всі свої «ініціативи» й дії винятково з діями й заявами Москви, практично повністю ігноруючи як вимоги українських активістів і політиків, так заяви й дії керівників та дипломатів західних країн.

Таким чином, Порошенко повністю керований з боку кремлівської кліки, тобто, по суті є російським агентом. Нещодавно нам вдалося не просто знайти чергове підтвердження цьому, але й взнати, хто саме в Росії є автором «мирного плану» та інших «ініціатив» Порошенка. Джерело, наближене до Адміністрації Президента України, повідомило, що цим автором є одіозний Владислав Сурков, який ще при Януковичі був призначений Путіним «куратором України» (див. коротке досьє на «Лізі.net»).

Виявляється, що влітку ць. р., вже після президентських виборів і призначення главою АП активного русифікатора Бориса Ложкіна, Сурков приїздив до Києва і особисто працював в АП із Ложкіним над «мирним планом Порошенка» і питаннями АТО. Результати нам всім відомі. Цей візит, очевидно, був доволі добре огранізований, раз про нього досі майже ніхто не знає — на відміну від вересневого візиту, дані про який просочилися у пресу і викликали обурення в політичному середовищі, так що Порошенко навіть був змушений виправдовуватися.

Все це означає, що справа Євромайдану далеко не завершена. Замість однієї кремлівської маріонетки — Януковича — ми маємо у президентському кріслі другу таку саму маріонетку — Порошенка. З якою треба так само боротися. Точніше, доведеться — хочеться цього комусь чи ні, віриться чи не дуже.

Відсутність послів в європейських державах, або З ким насправді дружить Порошенко?

Українська

З Росією у нас війна. Але президентська вертикаль офіційно цього не визнає, вже п’ятий місяць розказуючи нам щось про «конфлікт» та «антитерористичну операцію» — яка, як вже неодноразово відзначали фахівці, може тривати в нормі 20–30 хвилин. Звичайного земного часу.

А із західними демократичними державами у нас дружба й довірлива дипломатія. Але, як виявляється, у нас там, у західних демократіях, чомусь досі немає послів! А саме, послів немає в таких ключових для нашої дипломатії країнах, як Німеччина, Велика Британія, Франція й Польща. Це можна легко перевірити, зайшовши на офіційний сайт МЗС (посилання ми розмістили на назвах держав). Як видно із сайту, у Великобританії порошенківська Україна замість посла тримає тимчасового повіреного у справах, у Франції — радника, у Польщі — радника-посланника, а у ключовій країні Євросоюзу Німеччині у нас взагалі немає офіційного керівника! Ніякого, якщо вірити сайту МЗС. Зате в Росії є. Дуже, мабуть, корисну роботу той посол проводить.

Питається: з ким насправді дружить і підтримує дипломатичні стосунки Порошенко? Відповідь ми вже публікували. Вона, насправді, одна на всі запитання, які виникають щодо поведінки нинішньої президентської команди.

Відповідь на головне питання до указу президента України № 744/2014

Українська

Другий день вся Україна обговорює указ президента України № 744/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності"», підписаний Порошенком 24 вересня. У всіх постають одні й ті самі питання до указу, основне з яких, розбите на підпитання, ми викладемо у формулюванні Андрія Ілларіонова (в перекладі на українську), який, нагадаємо, ще в січні попереджав про кремлівський план вторгнення в Україну:

«Не єдине, але точно перше питання, що виникає у зв’язку з цим указом, — чому українським керівництвом він підписаний так пізно?

  • Чому не в лютому-березні — під час російського вторгнення до Криму?
  • Чому не в квітні — під час російської інтервенції в Донбас?
  • Чому не в травні — одразу після обрання законного президента?
  • Чому не в червні, коли став зрозумілим провал АТО?
  • Чому не в липні, коли був збитий «Боїнг», а українські війська зазнали масованого розстрілу з-поза російського кордону?
  • Чому навіть не 28 серпня, під час повномасштабної агресії російських регулярних військ, коли це рішення РНБО було вже повністю підготовано?
  • Чому указ було підписано тільки зараз, 24 вересня?»

Насправді, на всю цю вервечку питань правильна відповідь була дана ще до президентських виборів, у квітні цього року. Ще до того, як хто-небудь міг повірити, що таке станеться. Відповідь проста:

  1. Росія сподівалася окупувати якщо не всю Україну, то значну її частину, а на неокупованій частині поставити свого, контрольованого президента.
  2. Завданням цього маріонеткового президента мало стати ініціювання нескінченних і безрезультатних мирних переговорів з Москвою (при суцільному саботуванні визвольної боротьби з окупантом чи хоча б заходів з оборони — додамо тут від себе).
  3. Такою маріонеткою в Кремлі було обрано саме Петра Порошенка.

Такі висновки випливають з подій на Банковій 1 грудня. Повністю аналіз і прогноз дивіться у блоговому записі «Рекламні технології та отруйний порошок». Можна згадати також попередження Ілларіонова (посилання див. вище): «Кремль розглядає 4 сценарії щодо України. Перший — повний контроль над всією Україною з допомогою особи, яка буде користуватися довірою всієї країни. «Але цей варіант стає малоймовірним», — зазначив Ілларіонов». Ось вам і малоймовірний.

Дещо про військові злочини головнокомандувача

Українська

Юрій Бутусов опублікував у «Дзеркалі тижня» докладний матеріал з розбором поведінки та прийманих рішень особисто президента Порошенка в нинішній російсько-українській війні. Перелічені прорахунки виказують кричущу некомпетентність Порошенка і відсутність у нього розуміння ситуації. Більше того, з тексту чітко видно, що значна частина дій президента є відвертими військовими злочинами, про що йому в кожному конкретному випадку переважно було відомо заздалегідь (від експертів і підлеглих). Розміщуємо статтю повністю (виділення жирним належать автору):

Мешканці Кіровоградщини ставлять питання про імпічмент президента

Українська

Сьогодні, 18 вересня з Кіровоградщини до Києва прибула група мітингувальників, обурених призначенням головою Кіровоградської облдержадміністрації «регіонала» Сергія Кузьменка, активного антимайданівця і депутата від ПР, який голосував за диктаторські закони 16 січня.


Сергій Кузьменко (з мікрофоном) 26 січня 2014 р. на антимайдані в Кіровограді

За планом кіровоградчани мали пікетувати Адміністрацію Президента, але в останній момент розділилися на два пікети: більша частина пішла під Кабмін, менша — близько 20 осіб — пішла під АП. На відео нижче координатор громадської ініціативи «Люстрація. Кіровоградщина» Віктор Медвідь пояснює вимоги пікетувальників:

За словами Медведя та інших активістів, указ Порошенка про призначення Кузьменка керівником області несподівано з’явився у ніч на 17 вересня (тобто, якраз після законів про легалізацію бойовиків на Донбасі). Причиною призначення одіозного «регіонала» на високу посаду Медвідь називає бізнес-стосунки між Кузьменком (який разом із батьком має агрохолдинг і, зокрема, цукровий бізнес), президентом Порошенком та його батьком. Заяву про продаж Порошенком свого бізнесу активіст назвав неправдою і зазначив, що нині політика вищого керівництва України здійснюється в першу чергу в інтересах бізнесу Порошенка.

На пікеті було повідомлено, що жителі Кіровоградщини бачать у призначенні Кузьменка не лише зраду ідеалів Майдану й пам’яті Небесної Сотні (один із кіровоградців загинув від рук тітушок, найнятих і спрямовуваних Кузьменком; звернення його вдови до президента пікетувальники передали до АП), але й знецінення всієї війни на Донбасі, в якій добровольці гинуть — так виходить — за нові призначення колишніх «регіоналів» на посади, за те, щоб ставленики донецьких і далі правили Україною. Віктор Медвідь звернув увагу, що згідно із законом «Про правовий режим воєнного стану», президент зобов’язаний був ввести воєнний стан своїм указом; це дійсно так (статті 1, 2, 5 закону). В той же час за нинішньої юридичної ситуації АТО будь-який учасник добровольчих батальйонів формально може бути притягнений до кримінальної відповідальності з формулюванням «бандитизм».

Активіст висловив обурення "протягуванням" Порошенком законів 16 вересня, сказавши, що вони суперечать Конституції.

Вже з’явилося означення «кривавий режим-2» і «Янукович в кубі», оскільки Порошенко проводить дії з узурпації швидше, ніж Янукович, відзначив Медвідь. Він також повідомив, що на вічі в Кіровограді 17 вересня було прийнято рішення почати збір підписів не тільки за відставку Кузьменка — але й, якщо указ президента не буде скасовано, а сам Порошенко не пояснить свою поведінку, — то й за імпічмент.

Мітингувальники передали в Адміністрацію Президента два звернення: вимогу про відставку Сергія Кузьменка з посади керівника Кіровоградської облдержадміністрації та лист до президента вдови активіста кіровоградського євромайдану Чміленка, убитого тітушками.

Окремо відзначимо некоректну поведінку журналістів агенції УНН, які чіплялися ледь не до кожного з нечисленних мітингарів (це зайняло половину тривалості відео вище) з одним і тим самим питанням «Навіщо ви тут стоїте?», а отримуючи зрозумілу відповідь — «За відставку "регіонала" Кузьменка», провокативно запитували: «А кого ви бачите на його місці?» Панове з УНН! Якщо ви збиралися таким чином вияснити, чи не замовлений цей мітинг конкурентами, треба було, по-перше, пошукати в інтернеті перед виїздом на зйомку (про пікет вам було відомо заздалегідь) і, по-друге, не приставати з одним питанням до третього-п’ятого-десятого після того, як по перших двох відповідях стало зрозуміло, що люди приїхали справді протестувати, а не когось підтримувати. Також доволі некрасиво підходити до координатора з тим самим запитанням «Навіщо ви тут?» після того, як він двічі по три хвилини це пояснив, а ви це відзняли. Такими діями ви викликаєте підозру в тому, що вам заздалегідь замовили знайти компромат на пікет і виставити його учасників у невигідному світлі.

Закони 16 вересня: капітуляція, маніпуляції та підробки

Українська

У вівторок, 16 вересня, Порошенко вчергове показав, що збирається і надалі виконувати вказівки Кремля. Ратифікація Верховною Радою Угоди про асоціацію з ЄС, якою намагалися забити всі інформаційні канали, була лише "димовою завісою" для прийняття трьох суттєво неєвропейських законів, перший з яких — т. зв. закон про люстрацію — орієнтований на усунення головних політичних конкурентів чинної влади під виглядом люстрації, а другий і третій — про амністію і про особливий статус захоплених російськими терористами територій — покликані легалізувати це захоплення, амністувати самих бандитів і дозволити їм офіційно формувати місцеву владу на окупованих землях.

Небайдужі громадяни вже висловлюють обурення з цього приводу. Аналітики й журналісти теж іноді підключаються. Ось неповний аналіз того, що сталося, від «Наших грошей»:

Порошенко. Друг терористів

 

Поки-ще-президент-України офіційно запропонував українцям три роки утримувати окуповані росіянами та терористами території Донбасу.

Порошенко збирається амністувати російських терористів і пустити їх у владу

Українська

Організація з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) оприлюднила текст протоколу, підписаного за результатами консультацій тристоронньої контактної групи в Мінську.

В тексті окремим, 6-м, пунктом передбачено амністію всім російським і проросійським терористам, бандитам і живодерам, а пунктами 9 і 3 Україна зобов’язується провести в контрольованих російськими військами районах Донбасу і Луганщини дострокові вибори, при чому забезпечити цим районам якийсь особливий (не вказаний у протоколі) владний і юридичний статус в межах української держави.

Якщо це не національна зрада, то що це?

Видається очевидним, що з моменту підписання такого протоколу президентська вертикаль на чолі з Порошенком делегітимізувала себе і має бути усунена від влади.

Текст протоколу (рос.):

Сторінки

Підписатися на Порошенко