дипломатія

Відсутність послів в європейських державах, або З ким насправді дружить Порошенко?

Українська

З Росією у нас війна. Але президентська вертикаль офіційно цього не визнає, вже п’ятий місяць розказуючи нам щось про «конфлікт» та «антитерористичну операцію» — яка, як вже неодноразово відзначали фахівці, може тривати в нормі 20–30 хвилин. Звичайного земного часу.

А із західними демократичними державами у нас дружба й довірлива дипломатія. Але, як виявляється, у нас там, у західних демократіях, чомусь досі немає послів! А саме, послів немає в таких ключових для нашої дипломатії країнах, як Німеччина, Велика Британія, Франція й Польща. Це можна легко перевірити, зайшовши на офіційний сайт МЗС (посилання ми розмістили на назвах держав). Як видно із сайту, у Великобританії порошенківська Україна замість посла тримає тимчасового повіреного у справах, у Франції — радника, у Польщі — радника-посланника, а у ключовій країні Євросоюзу Німеччині у нас взагалі немає офіційного керівника! Ніякого, якщо вірити сайту МЗС. Зате в Росії є. Дуже, мабуть, корисну роботу той посол проводить.

Питається: з ким насправді дружить і підтримує дипломатичні стосунки Порошенко? Відповідь ми вже публікували. Вона, насправді, одна на всі запитання, які виникають щодо поведінки нинішньої президентської команди.

У Слов’янську звільнили спостерігачів ОБСЄ

Українська

25 квітня в Слов’янську терористи захопили автобус, в якому перебували 7 представників ОБСЄ, 5 представників Збройних сил України і водій. За даними Міноборони Німеччини, у складі неозброєної місії, затриманої в Слов'янську, — троє військових спостерігачів з Німеччини, один німецький військовий перекладач та четверо військових спостерігачів з Данії, Чехії, Польщі та Швеції.

Тоді терористи заявили про намір обміняти їх своїх полонених, зокрема, на заарештованого "народного губернатора" Донецька Павла Губарєва. 27 квітня терористи звільнили одного з восьми захоплених військових інспекторів ОБСЄ.

3 травня зранку всі інші члени місії ОБСЄ були звільнені. Як повідомив прес-секретар генсека Ради Європи Даніель Холтген, міжнародних військових спостерігачів ОБСЄ було передано секретарю Ради Європи Ягланду колишнім уповноваженим з прав людини в Росії Володимиром Лукіним в пункті пропуску на кордоні Слов’янська.

«Ягланд і Лукін погодилися поїхати разом в Слов'янськ у загальній місії з прав людини, щоб звільнити міжнародних військових спостерігачів», — сказав Холтген.

Саме Росія координувала захоплення представників ОБСЄ у Слов’янську, наголошують у СБУ. Відтак "активна участь" російської делегації у звільненні іноземних заручників є не більше, ніж інсценізацією.

Запис телефонної розмови між спеціальним представником президента РФ Володимиром Лукіним та ватажком озброєних терористів "Стрілком" Ігорем Гіркіним (Стрєлковим) свідчить про те, що офіційна російська сторона координує дії бойовиків і має безпосередній вплив на їхні рішення.

За матеріалами Espreso.tv (перший, другий)

Дещиця: Женевські угоди не стосуються «легального» Майдану

Українська

Вимоги про звільнення захоплених адмінбудівель та розблокування вулиць не стосуються Майдану — він стоїть легально. Про це під час брифінгу повідомив міністр закордонних справ Андрій Дещиця.

На запитання, чи має бути згорнутий і київський Майдан, Дещиця відповів, що на переговорах ішлося про звільнення вулиць, доріг і площ, які зайняті нелегально. «Майдан перебуває в центрі Києва легально», — заявив міністр.

«Ми розраховуємо, що угрупування на сході будуть відповідальними до женевських домовленостей і використають той шанс, який дає їм українська влада», — зазначив він.

Торкаючись питання про амністію для по-сепаратистському налаштованих людей, Дещиця заявив: «Ми погодилися провести амністію для тих, хто добровільно здасть зброю і вийде з захоплених будівель. Але спершу звільнення, здача зброї, а потім амністія».

Джерело: Еспресо.TV

МЗС домовився з ОБСЄ про негайні заходи для виконання Женевської угоди

Українська

Міністерство закордонних справ України домовилось із спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ про вжиття негайних заходів для практичного виконання Женевської заяви від 17 квітня.

Про це після зустрічі з представниками моніторингової місії ОБСЄ повідомив журналістам в. о. міністра закордонних справ України Андрій Дещиця. За його словами, на сьогоднішній зустрічі також були присутні учасники Женевської конференції від Євросоюзу, США та Росії.

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ повідомила про плани відрядити своїх представників сьогодні до Донецька, де впродовж 1–2 днів разом з представниками місцевих органів влади будуть вироблені практичні підходи та заходи для виконання Женевської заяви.

Представники моніторингової місії ОБСЄ запевнили, що будуть дуже прискіпливо стежити за виконанням Женевських домовленостей щодо реалізації конкретних кроків у напрямку деескалації ситуації у східних регіонах України.

Джерело: УНІАН

Результати переговорів у Женеві: повний текст заяви

Англійська

Full text of Geneva Agreement on Ukraine

Following the conclusion of quadrilateral talks between Ukraine, Russia, the United States, and the European Union in Geneva on April 17, the following statement was released:

The Geneva meeting on the situation in Ukraine agreed on initial concrete steps to de-escalate tensions and restore security for all citizens.

All sides must refrain from any violence, intimidation or provocative actions. The participants strongly condemned and rejected all expressions of extremism, racism and religious intolerance, including anti-semitism.

All illegal armed groups must be disarmed; all illegally seized buildings must be returned to legitimate owners; all illegally occupied streets, squares and other public places in Ukrainian cities and towns must be vacated.

Amnesty will be granted to protestors and to those who have left buildings and other public places and surrendered weapons, with the exception of those found guilty of capital crimes.

It was agreed that the OSCE Special Monitoring Mission should play a leading role in assisting Ukrainian authorities and local communities in the immediate implementation of these de-escalation measures wherever they are needed most, beginning in the coming days. The U.S., E.U. and Russia commit to support this mission, including by providing monitors.

The announced constitutional process will be inclusive, transparent and accountable. It will include the immediate establishment of a broad national dialogue, with outreach to all of Ukraine’s regions and political constituencies, and allow for the consideration of public comments and proposed amendments.

The participants underlined the importance of economic and financial stability in Ukraine and would be ready to discuss additional support as the above steps are implemented.


Source: Interfax-Ukraine

Результати переговорів у Женеві: повний текст заяви

Українська

Пропонуємо власний неофіційний переклад повного тексту заяви, підписаної сторонами чотиристоронніх переговорів у Женеві 17 квітня цього року:

Женевська заява від 17 квітня 2014 року

Після проведення чотиристоронніх переговорів між Україною, Росією, США та Європейським Союзом в Женеві 17 квітня, зроблено таку заяву:

Женевське зібрання щодо ситуації в Україні погодилося про початкові конкретні кроки з деескалації напруженості й відновлення безпеки для всіх громадян.

Всі сторони повинні утримуватися від будь-якого насильства, залякування або провокаційних дій. Учасники рішуче засудили і відкинули всі вияви екстремізму, расизму та релігійної нетерпимості, в тому числі антисемітизму.

Всі незаконні збройні формування мають бути роззброєні; всі незаконно захоплені будівлі повинні бути повернуті законним власникам; всі незаконно зайняті вулиці, площі та інші громадські місця в українських містах і селищах повинні бути звільнені.

Амністія буде надана протестувальникам і тим, хто покинув будівлі та інші громадські місця і здав зброю, за винятком осіб, визнаних винними у вчиненні тяжких злочинів .

Було вирішено, що Спеціальна місія спостерігачів ОБСЄ вже в найближчі дні має відігравати провідну роль у наданні допомоги українській владі і місцевим громадам у безпосередній реалізації вказаних заходів з деескалації там, де вони найбільш потрібні. США, ЄС і Росія зобов’язуються підтримати цю місію, в тому числі шляхом надання спостерігачів.

Проголошений конституційний процес буде всеосяжним, прозорим та відповідальним. Він включатиме негайне встановлення широкого національного діалогу з охопленням усіх регіонів України та політичних груп інтересів і створить умови для розгляду зауважень громадськості та пропонованих поправок.

Учасники підкреслили важливість економічної та фінансової стабільності в Україні і будуть готові обговорити додаткову підтримку після втілення вищезгаданих кроків.


Оригінал тексту див. на ресурсі «Інтерфакс-Україна»

Розмова послів РФ: Крим забрали, попереду — Аляска

Українська

В інтернеті з'явився запис телефонної розмови посла РФ у Зімбабве та Малаві Сергія Бахарева з послом РФ в Еритреї Ігорем Чубаровим, які обговорюють результат голосування в ООН щодо ситуації по Україні.

Під час розмови Чубаров вітає Бахарева з тим, що «його країна (Зімбабве) виявила дуже правильне розуміння ситуації з Україною». На це Бахарев питає Чубарова, чому сталося, що Ерітрея утрималась.

«Дивно, що вони дали слабину», — говорить Бахарев. Він поскаржився, що Малаві не погодилась з його позицією та підтримала резолюцію по Україні. На це Чубаров відповідає, що він ще «дістане їх, та примусить визнати Абхазію та Південну Осетію».

Чубаров також додає: «В мене зараз просте завдання. Спілкуватися з послами ЄС тільки в одному ключі: мужики, Крим забрали, але це ще не вечір». Посли далі жартують, що Росія не заспокоїться, поки не забере ряд країн (обережно, нецензурна лексика).

Нагадаємо, що під час Генасамблеї ООН, яка відбулась 27 березня у Нью-Йорку 100 країн підтримали резолюцію, яка засуджує дії Росії та анексію Криму. Серед країн, які проголосували проти - Росія, Вірменія, Білорусь, Болівія, Куба, КНДР, Нікарагуа, Судан, Сирія, Зімбабве, Венесуела.

Джерело: 5 канал

НАТО готується ізолювати Росію та допомагати Україні

Українська

1 квітня в Брюсселі відбулося засідання Ради НАТО на рівні міністрів закордонних справ. За підсумками засідання оприлюднено офіційну заяву про призупинення усіх форм співпраці з Росією, окрім переговорів на рівні послів і вище.

«Ми вирішили призупинити всю співпрацю між Росією та НАТО у цивільній та військовій сферах. Наш політичний діалог на Раді НАТО–Росія триватиме за необхідності на рівні послів та вище, передусім для обміну поглядами на владнання цієї (кримської) кризи», — говориться в заяві.

Міністри закордонних справ НАТО і України закликали Росію припинити незаконну і нелегальну анексію Криму і утриматися від будь-яких агресивних дій проти України. Про це йдеться в заяві, прийнятій за підсумками засідання Комісії Україна–НАТО, яка також відбулася 1 квітня в Брюсселі.

У разі військової агресії НАТО готується повністю відрізати Путіна від зовнішнього світу. Про це написав на своїй сторінці у Фейсбуці журналіст Юрій Бутусов, який наразі перебуває у Брюселі.

«Судячи з того, що бачу і чую — а офіційні заяви західних дипломатів зворотної сили не мають — НАТО не зупиниться перед холодною війною з Росією. Вони реально готуються повністю відрізати Путіна від зовнішнього світу. НАТО неофіційно заявляють: ми не будемо вводити війська в Україну. Разом з тим, вони готові діяти. Розробляються різноманітні програми допомоги — у тому числі на експертному рівні. Тобто вони не хочуть давати Україні гарантії своєї прямо військової допомоги. Але, якщо Путін розгорне вторгнення, а Україна здійснить опір, НАТО введе санкції третього ступеня, і після цього військово-політична обстановка радикально зміниться», — написав журналіст.

Юрій Бутусов наголосив, що всі співробітники НАТО і західні дипломати оцінюють політику України в Криму і під час конфлікту з Росією надзвичайно високо. Хоча і критикують роботу Міністерства оборони.

Разом із тим НАТО посприяє Україні у військовій реформі для відбиття будь-якої військової загрози, а також допоможе порадами в посиленні охорони об’єктів стратегічного призначення на українській території.

Про це генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен заявив на прес-конференції після засідання Північноатлантичної ради та Комісії Україна–НАТО.

У свою чергу, виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Дещиця заявив, що Київ звернувся по допомогу до членів НАТО щодо постачання радарів та іншого обладнання для облаштування українського кордону.

Позиції США та ЄС щодо агресії Росії: різниця зберігається

Українська

Запроваджувані нині Заходом проти Росії санкції, як і очікувалося, не є дієвими. І, як і на початку березня, є суттєва відмінність в реакції на цей факт з боку США та ЄС.

Так, США, діючи рішуче й послідовно, вирішили переходити до другого етапу або "пакету" санкцій, коли обмеження починають стосуватися не тільки і не скільки окремих осіб, але й крупних організацій та цілих секторів економіки країни-агресора.

Про це Обама заявив у доповіді щодо України, яка транслювалась на сайті Білого дому.

«Я підписав новий указ, який дає право ввести санкції проти не тільки конкретних осіб, а проти ключових секторів російської економіки. Ці санкції матимуть не тільки значний вплив на російську економіку, але також можуть бути деструктивними для світової економіки», — сказав Обама.

«Росія мусить розуміти, що подальша ескалація тільки все більше ізолюватиме її від міжнародного співтовариства», — зазначив президент США. За словами Обами, нації не можуть порушувати кордони або приймати рішення щодо кордонів «за рахунок їхніх сусідів, тільки тому що вони більші або могутніші».

У той же час Європейський Союз поки не запроваджуватиме економічні санкції проти Росії через анексію Криму. Про це журналістам заявив Президент Франції Франсуа Олланд перед саммітом ЄС, учасники якого, серед іншого, обговорюватимуть ситуацію навколо Криму.

«Сьогодні про економічні санкції мова не йтиме, але дипломатія та економіка ідуть пліч-о-пліч. Дипломатія — це дискусії і переговори, але треба, щоб був і тиск. Тому економічні санкції — вони не будуть ухвалені сьогодні, але в будь-якому разі вони мають бути готові», — сказав Олланд.

За словами президента Франції, лідери ЄС обговорюватимуть розширення персональних санкції проти громадян Росії, які причетні до анексії Криму.

Отже, жадібність причетних до нафтогазового ринку німців та французів, що продають наразі військову техніку Росії, досі затьмарює в них здоровий глузд.

За матеріалами УНІАН

США у кримській проблемі: дипломатія та військові можливості

Українська

Дії США на підтримку України останнім часом є явно більш швидкими, рішучими та ефективними, аніж дії європейських політиків. Так, Росія при всій своїй агресивності, сама попросила про візит держсекретаря США Джона Керрі до Москви для переговорів щодо Криму та України (збиралися запропонувати новітній план Ріббентропа-Молотова з розділу хай не Європи, так хоча б України?). Однак, позавчора Керрі відмовився від візиту.

Росія ж продовжує шукати можливості домовитися. В результаті, на завтра, 14 березня в Лондоні запланована зустріч того ж Керрі з головою МЗС Росії Сергієм Лавровим. Під час цієї зустрічі Керрі намагатиметься переконати Росію відмовитись від приєднання Криму.

«США та їхні партнери заявили, що референдум буде незаконним і Керрі попередив, що російські кроки стосовно анексії регіону "не залишать місця для дипломатії"», — йдеться у статті, опублікованій у The New York Times.

Керрі також заявив, що всі визнають, що у Росії є законні інтереси у Криму, але «ніщо не виправдовує військову інтервенцію». У Керрі залишається надія, що політичного вирішення буде можливим, навіть якщо Росія не проявить гнучкості.

«Навіть якщо референдум у Криму пройде, вважає він (Керрі), може бути шанс для політичного вирішення, якщо Росія утримається від приєднання регіону», — пише NYT. «Є багато варіантів, і тому вкрай важливо, щоб ми провели цю зустріч з росіянами», — сказав Керрі.

Разом із тим США не покладаються на саму тільки дипломатію.

За словами військового аналітика Владислава Дейнеко, натівські літаки, перебазовані в Польщу, готовi захищати ядерні об’єкти України. Про це він заявив в ефірі Еспресо.TV.

У разі ескалації протистояння з Росією українська сторона має всi підстави звернутись до НАТО із проханням забезпечити захист ядерних об’єктів

За його словами, з початком розвитку військового конфлікту в Криму уряд України наростив охорону об’єктів критичної інфраструктури України, а саме — 14 ядерних реакторів.

В то й же час Дейнеко заявив, що Європа вже передбачила розвиток такої ситуації, й навчання, що зараз проводяться в Польщі, до якої було перебазовано 12 літаків Ф-16, можуть бути частиною плану прикриття об’єктів, що знаходяться на території України. На думку експерта, в разі застосування Росією сили, війська НАТО теж можуть застосувати силу.

У зв’язку із цим 12 березня українська делегація на чолі із заступником міністра оборони України узгодила з НАТО перелік заходів на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу з метою посилення обороноздатності нашої держави, а також подальшого сприяння з боку НАТО у здійсненні реформи оборонного сектору та Збройних Сил України.

Можливо, також, із цими подіями та домовленостями пов’язано перебазування авіаносця «Джордж Буш».

Найбільший у світі американський авіаносець «Джордж Буш» після триденного перебування покинув розташований на півдні Туреччини порт Анталія. Куди саме він вирушив, не уточнюється. Як повідомляє інформаційна служба ВМС США, авіаносець продовжує перебувати в акваторії Середземного моря, що входить до зони відповідальності Шостого оперативного флоту ВМС США.

Авіаносець прибув в Анталію увечері 9 березня з грецького порту Пірей. На борту корабля перебувають 6000 військовослужбовців, а також 90 військових літаків і один вертоліт. За словами другого капітана корабля Метью Парадайса, місія корабля не пов'язана з кризою на Україні і була запланована ще кілька місяців тому.

Сторінки

Підписатися на дипломатія