Відчути загрозливу українську осінь (стаття на Atlantic Council)

Повідомлення про помилку

Warning: "continue" targeting switch is equivalent to "break". Did you mean to use "continue 2"? in require_once() (line 341 of /home/euromaidan/public_html/includes/module.inc).

Другий за популярністю в США тижневик «Newsweek» опублікував статтю Віолети Москалу, що з'явилася цього місяця на сайті Атлантичної Ради (Atlantic Council) як запис блогу у тематичному розділі, присвяченому Україні. Наводимо переклад статі на українську.

Відчути загрозливу українську осінь*

* В оригіналі наявна гра слів, оскільки слово «fall» означає в англійській як осінь, так і падіння (прим. перекладача).

Ця осінь була загрозливою для України. Протягом вересня, жовтня, листопада та грудня українська влада незаконно затримувала, переслідувала та виганяла деяких іноземних журналістів та інших іноземних осіб, що викликало у спостерігачів запитання, чи справді українські лідери активно порушують права людини, а навмисне переслідування їхніх політичних опонентів є спробою зберегти владу.

Насправді, схоже, що українська влада переслідує політику подвійних стандартів, вимагаючи, щоб Росія звільнила українських політичних заручників та журналістів, одночасно арештовуючи незгодних активістів, журналістів та політичних опонентів.

Випадок з колишнім грузинським президентом та опозиційним лідером Міхеїлом Саакашвілі привернув увагу всього світу 5 грудня, коли спецпризначенці намагалися затримати його. Згідно з законом, для такого затримання необхідно було мати судове рішення, якого вони не мали. Його прихильники зрештою звільнили його, але згодом Саакашвілі було заарештовано 8 грудня нібито «за допомогу та співучасть у злочинній організації». 11 грудня суддя відпустила його. Численні спостерігачі та правозахисні організації розцінюють затримання як політично вмотивоване.

Саакашвілі привернув міжнародну увагу, але є багато інших випадків, які варто зазначити, і які також викликають занепокоєння.

Найбільш помітним, мабуть, було затримання трьох іноземних журналістів, які тікали від переслідувань пострадянських авторитарних режимів. Три опозиційні журналісти були затримані нібито через повідомлення з Інтерполу, які були опубліковані через політично мотивовані запити, що надійшли з батьківщин журналістів.

Узбецький журналіст Нарзулло Охунжонов попросив притулку в Україні. Але, в результаті, згідно з рішенням суду 25 вересня опинився у в’язниці, де погіршилося його здоров’я. Азербайджанський журналіст Фікрат Хусейнов отримав статус біженця та громадянство у Нідерландах, які захистили його від екстрадиції до Азербайджану. Але він був арештований в Україні під час приватного візиту 14 жовтня. Правозахисники оголосили тривогу; завдяки їм Охунжонова та Хусейнова було звільнено.

Казахстанська журналістка Жанара Ахметова сподівалася, що вона та її молодий син будуть в Україні у безпеці. Але українська міграційна служба відмовила їй у притулку, не попередивши її, і згодом, 24 жовтня вона була арештована. 22 листопада Київський апеляційний суд припинив провадження після того, як українська депутатка Світлана Заліщук виплатила заставу.

Іншого журналіста було заарештовано наступного місяця. 17 листопада грузинський репортер Тамаз Шавшишвілі, який працює на Rustavi-2, популярному телеканалі в Грузії, був викрадений в Києві разом з його друзями Зурабом Цинцадзе, Вано Надірадзе** та Мамукою Абашідзе. Шавшишвілі, який протягом останніх трьох років працював в Україні, маючи офіційну акредитацію від Міністерства інформаційної політики, був арештований Службою Безпеки України (СБУ) у власній квартирі. За його словами, представники української влада його жорстоко побили, накинули мішок на голову, одягли наручники та вислали до Грузії.

** Авторка помиляється. Насправді, Вано Надірадзе був викрадений не на квартирі з Шавшишвілі, а в центрі міста в кафе. В інтернет одразу ж потрапили кадри його захоплення з камер спостередження, як зовні, так і зсередини закладу (прим.  перекладача).

В СБУ заперечили заяви журналіста про насильство, стверджуючи, що вони його не били і не поводилися з ним жорстоко під час висилки. «СБУ вирішило депортувати цих іноземців на основі свідчень, наданих Державною міграційною службою та Національною поліцією України, які показали, що ці журналісти діяли проти інтересів національної безпеки України», — сказала прес-секретарка СБУ Олена Гітлянська.

Рада Європи не була переконана цим поясненням. Вона опублікувала попередження, в якому йдеться про «посягання на фізичну безпеку та неушкодженсть» Шавшишвілі.

21 жовтня, за місяць до арешту Шавшишвілі, три інші грузини — Георгій Рубашвілі, Міхеїл Абзянідзе і Давід Мікішвілі — були також безпідставно, незаконно й по-насильницькому заарештовані. Їх поклали обличчям до землі з приставленими до голови автоматами; потім на їхні голови накинули мішки і їх повезли до аеропорту Київ-Жуляни, де їх допитували — також із порушенням закону.

Арешт, позбавлення волі та незаконна висилка цих сімох грузинів явно порушують українську Конституцію. Зокрема, вони порушують ті її статті, які заявляють, що: «Іноземні громадяни… як перебувають в Україні на законних підставах, мають такі самі права й свободи та мають ті ж зобов’язання, що й українські громадяни» та «Кожна людина має право на свободу і особистий імунітет».

Валерія Лутковська, Уповноважена з Прав Людини Верховної Ради України, підтвердила, що згідно з документами, які вона отримала від Державної міграційної служби, Національна поліція незаконно вигнала 21 жовтня Макішвілі, Абзянідзе та Рубашвілі, без судового рішення, що заборонено законодавством України. Лутковська також сказала, що державні органи не надали їй жодних документів, де були б зазначені підстави, згідно з якими три дозволи на проживання цих грузинів були нібито відкликані.

Нещодавно стався ще ряд інших тривожних подій. В кінці листопада Анатолій Віногродський, Олександр Новіков та Леонід Литвиненко були засуджені до шестидесяти днів тримання під вартою; Віногродський та Литвиненко звинувачуються в нападі на охоронця приватного підприємства в липні, а Новікову було пред’явлено звинувачення про викрадення людей; всі троє заперечують висунуті звинувачення і кажуть, що вони є політично вмотивованими. Вони є членами громадської організації «Рух Визволення» (Рух за визволення України від олігархів та зрадників), який є частиною альянсу, що підтримує демонстрації, котрі тривають під Верховною Радою. Рух Нових Сил, партія Саакашвілі, є чільним учасником цього альянсу.

Іншим небезпечним прецедентом у пост-Майданівській Україні є легковажне ставлення до громадянства з боку влади. У березні президент Петро Порошенко подав до Верховної Ради законопроект, який передбачав автоматичну відмову в українському громадянстві усім, хто має інше громадянство. Це торкнулося більш ніж 10 відсотків українців і призвело до великого публічного розголосу та спричинило хвилю обурення. Закон не був прийнятий, але Порошенко почав позбавляти громадянства членів політичної опозиції власними указами (Андрія Артеменка, Сашу Боровика і Саакашвілі).

Свобода слова та зібрань, захист прав людини та право на мирний протест є базовими принципами демократичної країни. Українська влада мусить припинити переслідування журналістів та політичних опонентів. Настав час для міжнародної спільноти здійснювати більший тиск на український уряд, щоб уникнути повернення до репресій часів Януковича. Ми зайшли надто далеко, щоб історія повторилася знову.

Віолета Москалу
Засновниця Global Ukraine Foundation

Українська