економіка

Політика Яценюка руйнує економіку України

Українська

Російський політик, голова партії «Демократичний вибір» Володимир Мілов опублікував аналітичну записку, в якій на простих міркуваннях показує, що урядова політика українського прем’єр-міністра Яценюка спрямована на витискання коштів з рядових громадян та малого бізнесу і веде Україну до економічної катастрофи. Не дефолту держави, а саме економічної катастрофи всієї країни.

Автор обговорює податкову реформу, енергетику та авіаперевезення. Основну увагу приділено вітчизняному газовидобутку.

В умовах, коли вітчизняні аналітики практично всі бояться називати речі своїми іменами, прямі формулювання набувають великої ваги. Публікуємо переклад статті Мілова:

Володимир Мілов

Україна: все пішло не так

Офіційний курс рубля вперше впав нижче 40 руб/$

Українська

Банк Росії встановив курс євро на вихідні до 51,05 рубля, підвищивши його порівняно з 10 жовтня на дев'ять з половиною копійок, офіційний курс долара на 11 жовтня був збільшений на 23 копійки до 40,2125 рубля.

Таким чином, курс європейської валюти оновив історичний максимум; попередній був встановлений 18 березня поточного року (50,9442 рубля). Офіційний курс долара на 11 жовтня був збільшений на 23 копійки до 40,2125 рубля. Вартість американської валюти в РФ також досягла чергового історичного максимуму.

Біржові курси основних світових валют теж продовжують зміцнюватися по відношенню до рубля. 10 жовтня до 13:40 мск курс євро на Московській біржі піднявся на 19 копійок до 51,12 рубля, а долара — на 18 копійок до 40,33 рубля. Водночас фондові індекси оновлюють багатомісячні мінімуми: до 13:50 мск РТС скоротився на 2,32% до 1063 пунктів, а ММВБ — на 1,62% до 1361 пункту.

Різке ослаблення рубля та біржових показників РФ відбувається на тлі падіння світових цін на нафту. Вартість бареля Brent вперше за два роки впала нижче $ 90, а котирування WTI — нижче $ 85.

Джерело: Espreso.TV

Чому суд визнав Путіна організатором злочиного угрупування "Російська Федерація"

Українська

«ЮКОС», новий статус РФ та випадок в Югрі

Вирок третейського суду в Гаазі відносно збитків на історично безпрецедентну суму в $50 мільярдів, що її має відшкодувати Російська Федерація акціонерам «МЕНАТЕПу» в справі рейдерського захоплення Путіним та його поплічниками корпорації «ЮКОС» – викликала справжню паніку в ділових колах Москви.

Росія перекрила постачання газу в Україну

Українська

Російська Федерація припинила поставки газу в Україну, транзит в Європейський Союз становить 185 млн куб. м на добу. Про це в ході засідання Кабінету міністрів України заявив міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан.

«На сьогодні ми маємо повідомлення про зменшення до нуля поставок газу в Україну. Залишився тільки обсяг транзиту газу, який йде в європейські країни, він становить 185 млн куб. м на добу», — заявив Продан.

За його словами, Україна готова до такого розвитку подій. «Ми забезпечимо надійне газозабезпечення споживачів України», — додав міністр.

Окрім цього сьогодні в «Газпромі» заявили, що Україна переводиться на передоплату, і про подачу позову на «Нафтогазу України» у Стокгольмський арбітраж з вимогою стягнути заборгованість у розмірі 4,5 млрд дол. У свою чергу, НАК «Нафтогаз України» подала зустрічний позов в Стокгольмський арбітраж. Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що Україна має шанси виграти суд у «Газпрому» і наполягає на ціні газу в 268 дол. за тис. кубометрів.

Такі дії Росії стали наслідком (закономірного?) провалу тристоронніх переговорів про постачання газу до України, що проходили в Києві. На цих переговорах Росія вперто не хотіла вписувати в контракт не надто високі ціни, оперуючи винятково формулюванням «знижка до ціни».

Валютний ринок вже почав реагувати на зменшення газового потоку — зменшенням вартості російської валюти. Так, за даними Московської біржі, курс долара вже підвищився на 16 копійок до 34,61 рубля, а курс євро — на 26 копійок — до 46,85 рубля.

У травні Міндоходів залучило до бюджету 2,6 млрд. гривень за рахунок боротьби з «податковими ямами»

Українська

За рахунок ліквідації корупційних схем з отримання незаконного податкового кредиту Міндоходів у травні залучило до державного бюджету 2,6 млрд гривень.

Йдеться про боротьбу з так званими «податковими ямами» — фіктивними підприємствами, які надавали підприємствам послуги з отримання схемного кредиту з ПДВ та мінімізації податку на прибуток. За оцінками Міндоходів, тіньовий обіг через «податкові ями» у 2013 році став становив понад 300 млрд. гривень, що призвело до 50–70 млрд. гривень недоотриманих податкових надходжень до державного бюджету. А середньомісячний обсяг схемного кредиту в минулому році досяг 3,9 млрд. гривень.

«Податкові ями» існували завжди, проте, в останні роки під крилом попереднього керівництва Міндоходів проблема розкрадання ПДВ набула катастрофічних розмірів. Боротьба з нею є складною, адже, на відміну від організаторів цих схем, ми працюємо виключно в правовому полі. Тим не менше, вже зараз стають очевидними перші результати нашої роботи», — сказав Перший заступник Міністра доходів і зборів Ігор Білоус.

Нове керівництво Міндоходів, яке почало роботу в березні, з перших днів оголосило війну «податковим ямам». Завдяки протидії формуванню схемного кредиту, закриттю так званих «державних програм» та ліквідації «партизанських» майданчиків, обсяги незаконного кредиту зменшуються щомісяця. В результаті, заявки на відшкодування ПДВ зменшилися майже на 700 млн гривень, а нарахування зросли на 900 млн гривень. За рахунок детінізації Міністерству вдалося перекрити втрати від падіння економіки і забезпечити стабільні надходження до бюджету.

Джерело: Офіційний портал Міністерства доходів і зборів України

ExxonMobil не буде видобувати газ на кримському шельфі

Українська

Компанія ExxonMobil, вигравши тендер на освоєння Скіфської ділянки на українському шельфі Чорного моря, досі навіть не підписала угоди про розподіл продукції. Про це повідомляє Еспресо.TV з посиланням на ZN.UA.

Посол США в Україні Джеффрі Пайетт пояснив, що ExxonMobil відмовилася від своїх планів через російську анексію півострова.

На питання, які перспективи видобутку на шельфі біля берегів Криму, Пайетт відповів: «Нульові. Сполучені Штати не визнають незаконну анексію Криму. Через незаконність російського статусу в Криму, я думаю, ви навряд чи побачите де б то не було на півострові якісь міжнародні компанії».

«Через російське вторгнення економіка Криму понесе величезні збитки. Ви вже бачите це, наприклад, в області туризму. Я думаю, це проявиться і в сфері інвестицій», — спрогнозував він.

На питання, який механізм повернення Україною Криму, дипломат заявив: «Я не знаю. Але ми будемо активно підтримувати український уряд в його пошуку і використанні правових механізмів для досягнення цієї мети».

Як відомо, переможцями конкурсу на розробку Скіфської ділянки став консорціум на чолі з американською ExxonMobil (40%, оператор), Shell (35%), австрійська OMV в особі румунської "дочки" Petrom (15%) і НАК «Надра України» (10%).

Неоголошена війна з Україною продовжує згубно впливати на економіку Росії

Українська

Російська служба BBC повідомляє з посиланням на Банк Росії, що Міжнародні резерви Росії за станом на 2 травня склали 471 млрд 600 млн доларів проти 482 млрд 700 млн доларів станом на 26 квітня. Таким чином, за тиждень резерви скоротилися на 11,1 млрд доларів або на 2,3 %. Тижнем раніше спостерігалося зростання міжнародних валютних резервів на 0,7 млрд доларів.

Міжнародні ( золотовалютні ) резерви Росії являють собою високоліквідні іноземні активи, наявні у розпорядженні Банку Росії та російського уряду.

Міжнародний валютний фонд вважає, що економіка Росії вже знаходиться в рецесії через збитку, який було спровоковано кризою в Україні. Відповідно у квітні МВФ знизив прогноз зростання ВВП Росії на 2014 рік з 1,3 % до 0,2 % , а на ​​2015 рік — з 2,3 % до 1 %.

За даними УНІАНу, Московська біржа відреагувала на продовження ескалації збройного конфлікту на сході України падінням індексів та російської валюти. Зокрема, до 14:31 мск індекс ММВБ знизився на 0,1 % — до 1362,45 пунктів, індекс РТС — на 0,3%, до 1224,65 пунктів, тоді як до появи повідомлень про те, що сепаратисти не будуть переносити референдум про статус регіонів у Донецькій та Луганській областях, індекс ММВБ зріс на 0,4 %, а з ранку зростання доходило до 1,5 %, індекс РТС — відповідно на 0,9 % та на 1,5 %.

Курс долара розрахунками «завтра» до 14.39 мск підвищився на 20 копійок — до 35,13 рубля (а протягом дня долар знижувався на 19 копійок), курс євро — на 36 копійок, до 48,96 рубля (протягом дня євро знижувався на 17 копійок). Вартість бівалютного кошика (0,55 долара і 0,45 євро) при цьому зросла на 27 копійок в порівнянні з рівнем попереднього закриття і склала 41,35 рубля.

Таким чином, вартість кошика вийшла на верхню межу нейтрального коридору, де центробанк РФ не проводить валютних інтервенцій (38,35-41,45 рубля).

В той самий час, коли Російська економіка і так іде на спад, "Велика сімка" посилено розробляє план унезалежнення від російського газу: звичайний (середньо- і довгостроковий) для себе і надзвичайний (миттєвого реагування) — для України. Як сповіщає Deutsche Welle, цьому питанню була присвячена зустріч міністрів енергетики держав "Великої сімки" у Римі 6 травня, під час якої високопосадовці розробили попередній варіант відповідного плану.

AFP: S&P знизило рейтинг Росії через викликану українською кризою невпевненість інвесторів

Українська

Як повідомляє Стюарт Уільямс у статті «S&P знизило рейтинг Росії через невпевненість інвесторів, викликану українською кризою», міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor's у п’ятницю знизило прогноз суверенного рейтингу РФ у зв’язку з можливими наслідками від українського кризи для економіки Росії через збільшення відтоку капіталу й низьке економічне зростання.

Відтік капіталу в Росії в першій чверті 2014 р. подвоївся порівняно з минулим роком, коли він становив 50,6 млрд. дол., через невпевненість, викликану українською кризою, й острах жорсткіших санкцій.

Standard and Рoor's назвало хвилювання з приводу відтоку капіталу основною причиною зниження кредитного рейтингу Росії до позначки BBB– і присвоїло йому негативний прогноз. «Ми вважаємо, що великий відтік капіталу з Росії в першій чверті 2014 р. підвищує ризик помітного погіршення в зовнішньому фінансуванні», — йдеться в повідомленні агентства.

«Ми вважаємо також, що складна геополітична ситуація між Росією і Україною може призвести до додаткового суттєвого відтоку як іноземного, так і місцевого капіталу з російської економіки, підірвавши і так вже слабкі перспективи зростання».

Агентство попередило, що може ще більше знизити рейтинг Росії, якщо західні країни введуть санкції, які ще більше вдарять по її економіці.

Агентство відзначає, що рейтинг РФ може ще більше погіршитися у разі, якщо посилення санкцій щодо країни призведе до ослаблення фінансової позиції на зовнішніх ринках.

За оцінками уряду, відтік капіталів може досягти цифри від 70 до 100 млрд. дол. за рік.

Економісти підрахували, що відтік капіталу досяг 60–70 млрд. дол. за перший квартал, а це більше, ніж за весь 2013 р., так як інвестори стурбовані через невизначеність.

Новий кредитний рейтинг Росії ВВВ– вважається найнижчим інвестиційним рівнем, що лише на один крок відстоїть від рівня «інвестицій з високим ступенем ризику», згідно з нормами Standard & Рoor's. Внаслідок анексії Криму, Standard and poor's вже знижувало кредитний рейтинг Росії в березні зі стабільного до негативного.

Протягом кількох наступних років не очікується, що Росія зробить ефективні заходи для поліпшення економічної ситуації шляхом структурних реформ, повідомили Standard & Poor's.

Росія не прийняла оцінку міжнародних рейтингових агентств. За словами першого заступника прем'єр-міністра РФ Ігоря Шувалова, Кремлю варто подумати про створення власних рейтингових агентств. Міністр з економічного розвитку Олексій Улюкаєв висловив думку, що зниження кредитного рейтингу Росії варто очікувати, але при цьому зауважив, що оцінка політично вмотивована.

«Це цілком очевидно, оскільки спочатку оцінюють перспективи, а потім оцінюють рейтинги», — сказав Улюкаєв. «Зрозуміло, що це рішення частково мотивована політично, і, можливо, частково це реакція на погіршення макроекономічної ситуації, в якій ми зараз знаходимося», — заявив міністр.

Міжнародний валютний фонд у цьому місяці змінив свій прогноз на зростання Росії в 2014 р., припускаючи, що він може скоротитися на дві третини до 1,3 відсотка в зв'язку з політичною невизначеністю.

Оскільки Росія бореться з інфляцією і спадом економічного зростання, у п’ятницю Центральний банк підняв ключові процентні ставки з 7,0 % до 7,5 %. Росія підвищила процентні ставки з 5,0 % до 7,0 % 2 березня, що допомогло знизити тиск на рубль.

За даними банку, ризик інфляції значно підвищився. Причиною цього банк не назвав конкретно кризу в Україні, а «невпевненість у міжнародній політичній ситуації», яка «негативно вплинула на динаміку виробництва та інвестицій».

Джерело: УНІАН

Водень як пальне: історичний кінець Росії вже близько

Українська

У Європі за 38 млн євро створять інфраструктуру для авто на водневому пальному. Для російської економіки і, особливо, для бюджету Російської Федерації, який більш ніж на 50% залежить від експорту вуглеводнів, це означає крах в найближчому майбутньому.

Докладніше:

Україна - СНД: time to say good-bye

Українська

Олеся Сафронова

Україна виходить з СНД, створеного в 1991 році як "замінник" СРСР і символ контролю Кремля над колишніми союзними республіками. Політичні наслідки такого кроку: Київ остаточно змінює вектор розвитку і де-факто виходить з-під впливу Росії, яка доклала чимало зусиль, щоб світ сприймав нашу країну як несамостійну державу.

Рада національної безпеки та оборони України заявила про початок процедури виходу країни із Співдружності незалежних держав. Це рішення озвучив секретар РНБО Андрій Парубій 19 березня. Такий розвиток подій був цілком передбачуваним та обумовленим не лише фактом агресії й окупації української території Росією - країною-партнером по Співдружності, але й схваленням цих дій з боку інших партнерів по СНД: Росію відверто підтримували залежні від північного сусіда Казахстан і Вірменія.

Вихід з СНД продиктований ще й історичною необхідністю. Співдружність із самого початку було політичним фантомом. Але фантомом важливим для Кремля, який прагнув зберегти свій сплив на колишні союзні республіки. Москва досить добре набила руку в тому, щоб увесь світ визначав Україну як складову групи " країни СНД", не особливо деталізуючи ні економічних прогнозів, ні політичних перспектив для 45-мільйонної країни в центрі Європи зі своєю промисловістю та природним потенціалом. Хоча сама Україна при кожній нагоді підкреслювала: ми не учасник СНД, оскільки так і не ратифікували Устав Співдружності. Ми - держава-засновник Співдружності, але не більше того.

Дуже важливим є економічний підтекст рішення про вихід з СНД. Якщо політичний символізм ще можна пояснити з геополітичної точки зору, то практична цінність була й залишається під великим питанням. За два десятки років учасники СНД не випрацювали жодного напрямку економічного співробітництва, який був би по-справжньому успішним. СНД об'єднує економіки 11 незалежних держав, але не пропонує їм нічого - ні дієвої зони вільної торгівлі, ні суду, який міг би вирішувати торгові суперечки між країнами, ні тим більше спільної торгівельної політики в третіх країнах. Тому для України міцнішими були двусторонні економічні зв'язки з найбільшими торгівельними партнерами - Росією, Білоруссю й Казахстаном. Всі інші учасники Співдружності проходять як "спільний ринок СНД".

Саме тому економічні наслідки виходу України із Співдружності будуть, швидше за все, мінімальними, й головне завдання уряду зараз - сконцентруватись безпосередньо на двусторонніх економічних угодах.

Сторінки

Підписатися на економіка