корупція

Чотири роки після побиття студентів: короткий підсумок

Українська

30 листопада 2013 року, після побиття «Беркутом» студентів, протестний рух Євромайдану переріс із демонстрації позиції у повноцінний протест. А що ми маємо на цю дату нині, через чотири роки, вже за нової влади, яка прийшла у крісла за рахунок жертв майданівців, зокрема, Небесної cотні? Найбільш влучно і ємко, на нашу думку, нинішню ситуацію описав Євген Шевченко (цитуємо повністю, але з мовними правками):

«1. Жодного вбивцю героїв Небесної сотні не покарано. Навіть тих підозрюваних, які були затримані, випустили із СІЗО, і усі вони втекли до Росії.

2. Жодного поплічника Януковича не покарано: Бойко, Вілкул, Лукаш, Каськів, Льовочкін, Шуфрич та інші потвори, що нищили нашу державність, — усі вони на свободі, а награбоване майно не конфісковано. Ба, більше того: деякі з них є народними депутатами України і кожного дня вирішують, за якими законами нам жити.

3. Інші одіозні особи минулого режиму на кшалт Захарченка, Клюєва чи Іванющенка зняті з розшуку Інтерполу, а їхні банківські рахунки за кордоном розблоковано.

4. Жодного державного посадовця, що волали за «рускій мір», не покарано: Кернес, Добкін, Штепа та інші зрадники України перебувають на свободі, деякі досі займають високі державні посади;

5. Голова ЦВК Охендовський, який був вірним псом Януковича, перебуває на посаді і вправно фальсифікує вибори на користь чергового президента.

6. Більшість суддів, які були причетні до фальсифікації справ щодо учасників Євромайдану, досі перебувають не за ґратами, а на займаних посадах. Яскравий приклад — суддя Окружного суду міста Києва Абалов. Саме ця особа підписала ухвалу суду на розгін Майдану в ніч з 10 на 11 грудня 2013 року; наразі ж намагається допомогти Насірову відновитися на посаді голови ДФС.

7. Громадяни РФ, вірні слуги країни-окупанта Медведчук, Новинський, Труханов та інші потвори — не за ґратами і навіть не у вигнанні: усі вони вільно пересуваються територією нашої країни і справно втілюють в життя наміри окупантів, але голова СБУ Грицак не вбачає загрози у їхній діяльності.

8. Жодного українського генерала, який винен у смерті тисяч українських захисників, що були знищені у «зеленому коридорі» Іловайська, не покарано! Так само відсутні розслідування обставин Дебальцевського котла, ДАПу, 31-го блок-посту та інших трагічних поразок української армії, які стали можливими виключно через зраду та злочинну халатність вищого командування. Замість довготривалого тюремного ув'язнення, Гелетей, Муженко, Полторак та інші зрадники отримали безліч державних нагород і досі лишаються на високих державних посадах.

9. Жоден ТОП-корупціонер за часів вже начебто нової влади не опинився у тюрьмі — абсолютно всі справи щодо багатомільйонних схем пограбунку держави, які було розслідувано детективами НАБУ, загальмувалися у судах. Насіров, Охендовський, Мартиненко, Розенблат, Аваков-молодший та усі інші — навіть не в СІЗО: усі вони ПОКАЗОВО (!) перебувають на свободі, й усі інші знають: навіть якщо їх упіймають на гарячому, то вони все одно лишаться на свободі.

Як результат такого завзятого пограбунку держави на четвертому році керівництва Порошенка Україна в рейтингу корупції опинилася на 144 місці серед 177 країн світу, а в аналогічному анти-рейтингу серед країн Європи ми впевнено займаємо останню 41 сходинку; це є красномовний вирок кожному, хто причетний до керування держави після Революції Гідності!

10. Останній штрих від режиму Порошенка — початок відвертих репресій проти активістів, що вимагають негайних змін та реформ у державі, і в першу чергу це стосується створення незалежного Антикорупційного суду.

Незаконна та ганебна депортація грузинських добровольців і кримінальні провадження щодо ветеранів Війни за незалежність, яких за абсолютно сфабрикованими справами та фіктивними звинуваченнями ПОКАЗОВО (!) вивозять у Донецьку область, де судді-колаборанти запроторюють героїв, немов рецидивістів-убивць, у СІЗО, не даючи їм жодного шансу довести свою невинуватість на свободі! Усе це — та межа, коли держава почала знищувати своїх героїв, і за цією межею для нашої країни немає майбутнього — усі ми, нарешті, маємо це усвідомити!

І знаєте, народ, мені вже просто цікаво: що іще має зробити Порошенко та його кліка, щоб ви нарешті вийшли ну вулицю, оточили урядовий квартал і усю цю бридоту розвісили замість новорічних гірлянд на стовпах? Що іще?..

Чи ви й далі будете казати, що в нас немає такого лідера, який би усім був до вподоби? Що краще вже хай буде Порошенко? Що ви втомилися і усе таке інше? Так от, мої шановні: усе це буде відбуватися доти, доки ми не повстанемо і не наведемо лад в країні. Олігархи, клептократи та корупціонери НІКОЛИ просто так не віддадуть свою владу!

Окрім того — непокаране зло завжди повертається. І воно повернулося...

Тож ми маємо нарешті прокинутись і покарати кожного — кожного, хто причетний до вбивств героїв на Майдані, до трагедій на фронті, до пограбунку держави й до репресій проти активістів. І ось тоді вже буде неважливо, хто прийде до влади наступний, адже в них перед очима буде довга черга потвор та шакалів, кожен з яких нарешті отримав заслужене покарання. Тільки так ми збудуємо могутню, квітучу, омріяну в думках Україну і з честю пройдемо свій шлях із третього світу в перший!

Слава Україні!!!»

Олександр Бондар: Не бачу, щоб президент і прем’єр хотіли увійти в історію

Українська

Сайт euro-maidan.info переводить свою головну сторінку з новинного формату на переважно аналітичний. Публікуємо інтерв’ю Олександра Бондаря, взяте у нього Олександром Карпенком для газети «Сільські вісті» (колишній рупор Соціалістичної Партії України, який після політичної смерті цієї партії перейшов на патріотичні позиції, відмовившись від соціалістичної риторики). В інтерв’ю ідеться переважно про перспективи приватизації та імітацію реформ у виконанні нинішньої влади.

Олександр Бондар: Не бачу, щоб президент і прем’єр хотіли увійти в історію

Новий уряд робить перші кроки. Наскільки він професійний, чи здатен подолати економічну кризу і вивести країну на шлях реформ? Про це розмова з відомим політиком, колишнім головою Фонду держмайна Олександром БОНДАРЕМ.

Суди продовжують слухатися Януковича. Чому це вигідно владі

Українська

У Вищому господарському суді залишилося як мінімум 20 суддів, які орієнтуються на Віктора Татькова — архітектора судової системи імені Віктора Януковича.

Вадим Денисенко
на espreso.tv

Написати цю статтю мене змусила розмова з кількома друзями юристами. На моє запитання, що змінилося після зміни керівництва вищих судів я отримав відповідь: «У нас великий прогрес – 10% суддів у вищих судах поки що відмовляються брати хабарі». Щодо інших, то вони розділені на дві частини. Одні продовжують жити за старими схемами, бо, як вони кажуть: «Правила гри невизначені. Краще заробити зараз ніж потім кусати лікті».

Інші є прямими креатурами представників "татькових", "ємельянових" та інших. У вищому господарському суді, як відомо, працюють так звані трійки. Якщо, хоча б один суддя з цієї трійки входить в групу «старорежимних прихильників» існує висока вірогідність, що справа буде розглянута не по суті, а по "поняттях". Рівень хабарів при цьому залишився незмінним, а подекуди виріс. Особливо треба зважати на те, що з низки справ були взяті зобов'язання (а разом з ними і гроші) ще за часів Янукковича. І тепер всіма правдами і неправдами ці справи протягують до логічного хабарного завершення. Простіше кажучи, схеми ніхто не прибрав. Вони працюють на благо тих, хто їх вигадав і втілив в життя за часів Януковича.

А тепер про найголовніше. Є кілька речей, які пояснюють, чому нічого не змінилося.

  1. Всі перевірки, які анонсували різні силові відомства проти тих самих Віктора Татькова (екс-голова вищого господарського суду, пряма креатура Януковича) та Артура Ємельянова (права рука Татькова) завершилися безрезультатно. Тим самим нинішня влада всім нам говорить, що ці люди невинні і до хабарництва в судах вони не причетні.
  2. У нас не працює жодного (!) органу, який би займався покаранням суддів. Ні Вища рада юстиції, ні дисциплінарна комісія де-факто не працюють і навряд чи відновлять роботу раніше ніж буде обраний новий парламент і буде сформована нова політична провладна конфігурація. Тобто, не раніше ніж наприкінці року.
  3. Ніхто не збирається змінювати судову систему. Вже зараз помітно, що нам пропонується система лайт-реформ, коли трохи підрихтується фасад. Влада розуміє, що "ефективна" судова система потрібна їй також.

Чому влада нічого не змінює? Це питання поступово стає риторичним. Хоча на нього є одна відповідь: страх. Поки-що Порошенко боїться реальних реформ. Люстрація змінюється показною боротьбою з корупцією, коли раз в тиждень правоохоронці затримують когось, в пресі розповідається про боротьбу з корупціонерами, а далі все спускається на гальмах. Тому Татьков — судовий символ епохи Януковича — не те, що не втік в Москву, він продовжує працювати суддею. І, судячи з усього, продовжить вершити «правосуддя».


Коментар від euro-maidan.info. Ми б окремо хотіли відзначити оцінку причин описаної ситуації. Зацитуємо автора ще раз: «Поки-що Порошенко боїться реальних реформ. Люстрація змінюється показною боротьбою з корупцією».

Підписатися на корупція