зрадники

Закони 16 вересня: капітуляція, маніпуляції та підробки

Українська

У вівторок, 16 вересня, Порошенко вчергове показав, що збирається і надалі виконувати вказівки Кремля. Ратифікація Верховною Радою Угоди про асоціацію з ЄС, якою намагалися забити всі інформаційні канали, була лише "димовою завісою" для прийняття трьох суттєво неєвропейських законів, перший з яких — т. зв. закон про люстрацію — орієнтований на усунення головних політичних конкурентів чинної влади під виглядом люстрації, а другий і третій — про амністію і про особливий статус захоплених російськими терористами територій — покликані легалізувати це захоплення, амністувати самих бандитів і дозволити їм офіційно формувати місцеву владу на окупованих землях.

Небайдужі громадяни вже висловлюють обурення з цього приводу. Аналітики й журналісти теж іноді підключаються. Ось неповний аналіз того, що сталося, від «Наших грошей»:

Порошенко. Друг терористів

 

Поки-ще-президент-України офіційно запропонував українцям три роки утримувати окуповані росіянами та терористами території Донбасу.

Путін змушує Порошенка обирати між Обамою і Меркель

Українська

Юрій Васильченко


Відстрочка набрання чинності глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС до 31 грудня 2015 року збурила не лише українське суспільство і політикум, але стала темою обговорень в самому Євросоюзі. Навряд чи для когось є секретом, що відстрочки добивалася Росія. Аби красиво вийти із ситуації, європейці продовжили безмитний режим для наших товарів, що насправді в економічному плані не гірше, ніж ЗВТ. Але в політичному — це відкладений ризик. І однозначне підігравання Путіну.

У самому ЄС тривають дискусії щодо відстрочки асоціації. Причому ці дискусії розгортаються між пронімецькими та проамериканськими політиками. Так, доповідач по Україні в Європарламенті, поляк Яцек Саріуш-Вольсьский заявив, що відтермінування виконання угоди про асоціацію в частині зони вільної торгівлі сприйматиметься Росією як прояв слабкості. На думку Саріуш-Вольського, країни ЄС повинні підтримати Україну зброєю, щоб вона могла захистити свій суверенітет та незалежність. «Україна стоїть перед подвійним викликом — необхідно проводити реформи, а також захищати власні кордони від російської агресії. Вона повинна відчути нашу підтримку», — наголосив польський політик. В унісон з ним зробила заяву президент партії зелених у Європейському парламенті Ребекка Хармс. «Ми не можемо допустити, щоб Путін отримав те, що він хоче. Європейці займаються самообманом», — заявила вона. На думку Хармс, потрібно бути наївним, щоб радіти з того, що 16 вересня відбулась синхронна ратифікація угоди про асоціацію. «Ми не можемо продовжувати слухати українських олігархів, треба почути інших людей, щоб зрозуміти, що потрібно Україні», — заявила політик.

У свою чергу орієнтований на Берлін Єврокомісар з питань розширення ЄС та європейської політики сусідства Штефан Фюле зробив іншу заяву: після відстрочки асоціації він очікує врегулювання ситуації на сході України. Яким чином пов'язані ці речі Фюле не уточнив. Проте зауважив, що відкласти вступ в дію угоди просив Київ. А це означає, що Президент України нині орієнтується на Берлін. Який, у свою чергу, робить усе, аби умиротворити Путіна та не доводити до посилення санкцій проти Росії.

У той же час така орієнтація Києва загрожує нашим партнерським зв'язкам з Вашингтоном та проамериканськими країнами ЄС. А саме вони, а не Берлін з Парижем, були і залишаються нашими адвокатами і справжніми партнерами. Якби не вони, то введення санкцій загальмувалося б на рівні заборон в'їзду в країни ЄС кримських зрадників Аксьонова, Константинова та їм подібних. Нині ж Україна ставить цих партнерів у складну ситуацію: як вони можуть підтримувати Київ, якщо українська влада відштовхує руку допомоги.

До того ж варто зауважити, що зараз в ЄС складається не надто вдала для України політична кон'юнктура. Замість Фюле комісаром з розширення буде словак Марош Шефчович, який так само як і чех Фюле закінчував Московський інститут міжнародних відносин, що вже викликає питання щодо політичної орієнтації, та входить до партії «Курс — соціальна демократія», лідером якої є прем'єр Словаччини Роберт Фіцо, відомий противник посилення санкцій проти Росії.

Інший негативний кон'юнктурний момент — куратором України в Єврокомісії став австрієць Йоганнес Хан. Також безпосередньо України стосуватиметься сфера діяльності іспанського комісара з питань енергетики Мігеля Аріаса Каньєте і грека Димитріса Аврамопулоса. Він займатиметься візовим діалогом з нашою країною. Позиція Мадрида та Афін щодо української кризи, як відомо, є неоднозначною для нас.

І, останнє. Вчора Генсек НАТО Андерс Фоґ Расмуссен заявив, що Альянс не повинен приймати новий заморожений конфлікт на сході Європи. «Ми повинні зробити все, щоб знайти мирне вирішення цього конфлікту. Але я думаю, що в інтересах Росії встановити новий заморожений конфлікт», — сказав він. По суті, прийняті вчора закони про особливий статус окремих районів Донбасу та амністію сепаратистів — це згода Києва діяти за сценарієм Москви, яка досягла свого. Вона нав'язала Україні язву на сході, яку можна або видалити хірургічним шляхом, як того хоче переважна більшість українців, або «лікувати» за рецептами, які пишуться у Кремлі і підтримуються політичним «консиліумом» у Берліні.

Джерело: Ділова столиця

Порошенко збирається амністувати російських терористів і пустити їх у владу

Українська

Організація з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) оприлюднила текст протоколу, підписаного за результатами консультацій тристоронньої контактної групи в Мінську.

В тексті окремим, 6-м, пунктом передбачено амністію всім російським і проросійським терористам, бандитам і живодерам, а пунктами 9 і 3 Україна зобов’язується провести в контрольованих російськими військами районах Донбасу і Луганщини дострокові вибори, при чому забезпечити цим районам якийсь особливий (не вказаний у протоколі) владний і юридичний статус в межах української держави.

Якщо це не національна зрада, то що це?

Видається очевидним, що з моменту підписання такого протоколу президентська вертикаль на чолі з Порошенком делегітимізувала себе і має бути усунена від влади.

Текст протоколу (рос.):

Припинення вогню. Путін та Порошенко: хто кого обдурить

Українська

Тарас Клочко

Сьогодні прес-служба Порошенка повідомила, що в телефонній розмові з Володимиром Путіним було досягнуто домовленості про постійне припинення вогню на Донбасі. «Результатом розмови стала домовленість про постійне припинення вогню на Донбасі. Було досягнуто взаєморозуміння щодо кроків, які сприятимуть встановленню миру», — зокрема йдеться в повідомленні прес-служби. Правда, потім прес-служба Порошенка оперативно змінила категоричне «постійне припинення вогню» на більш невизначене «режим припинення вогню», що натякає на одне — торги ще тривають.

Офіційна ж Москва, яка й досі не визнає очевидного факту безпосередньої участі власної армії у війні проти України, знову заявила, що ні про що з Порошенком не домовлялася.

«Президенты России Владимир Путин и Украины Пётр Порошенко не договаривались о прекращении огня на Украине, поскольку Россия — не сторона конфликта. Но они обсуждали, как решить конфликт», — заявив речник Путіна Дмитро Пєсков.

Якщо домовленість про постійне припинення вогню і справді існує, то вона може означати лише одне — Порошенко погодився на умови Путіна. Еспресо.TV вже писало, що єдиний сценарій, який влаштує Путіна, — це перетворення України на сателіта Росії, а для цього російському диктатору необхідно залишити Донбас у складі України, зберігши при цьому контроль над ним. Подібні прецеденти в новітній історії вже були. Мова йде про Боснію і Герцеговину, де за результатами Дейтонської угоди 1995 року було створено кофедеративну Боснію із сербським анклавом — Республіка Сербська, що унеможливило європейський розвиток Боснії.

Очевидно, що осетинсько-абхазський сценарій на Донбасі Путіна аж ніяк не влаштовує. Якщо Україна визнає слідом за Кримом ці території тимчасово окупованими, а Кремль визнає свої «квазі-республіки» незалежними державами, то Путіну доведеться брати на утримання багатомільйонний Донбас зі зруйнованою війною інфраструктурою, чого російський бюджет на тлі західних санкцій, вочевидь, не потягне. Тим більше, що це й не реалізує путінську мрію про «Новоросію», що включає увесь південний схід України.

Тому, єдиним можливим варіантом для Кремля є «боснізація» України. Швидше за все Путін вимагає, щоб окупований росіянами Донбас отримав у складі України «особливий статус», про що й говорила путінська маріонетка Пургін в Мінську. Цей «особливий статус» має залишити Донбас під безпосереднім керівництвом Росії, зваливши на Київ усі витрати по його відновленню після війни. Очевидно, що з подібною пухлиною ні про яке ефективне просування ані до ЄС, ані до НАТО навіть і мови не буде. Тим більше Москва завжди матиме в Україні плацдарм для подальшого наступу на Україну.

Погодившись на подібний варіант, Порошенко, зрозуміло, представить все як власну перемогу в боротьбі за мир. Але по факту це означатиме капітуляцію та банальний «злив України» Путіну, і шансів досидіти в президентському кріслі хоча б до кінця терміну у нинішнього президента України буде вкрай мало.

Джерело: Espreso.TV

Небажання вводити воєнний стан як державна зрада

Українська

В Україні йде повномасштабна війна. Спершу вона маскувалася під дії місцевих, внутрішніх сил, але в понеділок 25 серпня російські війська відкрито вторглися на територію нашої країни одразу на двох напрямках: Новоазовська та Ілловайська.

В таких умовах продовжувати робити вигляд, що у нас триває АТО, сили якої борються проти розрізнених групок терористів, і посилати добровольчі батальйони на загибельне зіткнення з вишколеними, якнайкраще озброєними і просто значно чисельнішими силами регулярної армії РФ (ба, більше, того — з найкращими їхніми військами) — це військовий злочин. І зумовлений такий злочин може бути тільки або повним безумством політично-військового керівництва (президента, АП, керівництва силових відомств і АТО) — чого ми явно не спостерігаємо — або державною зрадою (про що були попередження ще до виборів).

Ще до відкритого російського вторгнення численні громадські активісти, політики й політичні аналітики вимагали від президента ввести воєнний стан у Донецькій та Луганській областях, що дозволило б у короткі строки розгромити сили терористів і принести на нашу землю мир. Щоб протидіяти цим вимогам, Адміністрація Президента (зрозуміло, з відома та погодження особисто президента) запустила "качку" про те, що, нібито, при введенні воєнного стану в Україну перестане надходити міжнародна фінансова допомога, зокрема, кредити від МВФ.

Після початку широкомасштабної війни Росії проти України ця брехня порошенківського оточення стала особливо бридкою. Тому дуже доречною стала прес-конференція Андрія Кожем’якіна та Григорія Немирі 29 серпня, в якій вони роз’яснили неправдивість заяв президентської сторони.

В останні дні ми (euro-maidan.info) виявили, що брехня від АП успішно поширюється деякими громадянами на рівні чуток. Тому передруковуємо вказану прес-конференцію. Найбільш важливі моменти сказані в ній Григорієм Немирею; вони звучать на наведеному нижче відео, а в тексті виділені нами жирним нарисуванням.

Оголошення воєнного стану на території Луганської і Донецької областей — шлях до миру, і це обов’язок президента, — «Батьківщина»

 

Під АП пікетувальники вимагають надати військову допомогу батальйонам під Іловайськом

Українська

Майже 200 людей пікетують Адміністрацію Президента України. Про це в ефірі Еспресо.TV повідомив журналіст Ілля Березенко.

«Вже зібралися близько 200 людей, пікетують Адміністрацію Президента і вимагають, щоб надали допомогу нашим батальйонам в районі Іловайська. Зараз кажуть, що до них підійшли мотострілецькі загони, але це не допоможе. Семенченко каже, що потрібна допомога танкова і авіаційна. Тому люди вимагають, щоб сам президент відповів на всі запитання. Зараз постійно прибувають люди. Також Семенченко сказав, якщо не посилювати війська, потрібно відтягнути звідти всіх і визначити статус Іловайська: або брати місто, або залишити як є», — повідомив журналіст.

Нагадаємо, Семен Семенченко, керівник добровольчого загону «Донбас», повідомив, що ніхто не поспішає рятувати добровольчі загони України, які потрапили в оточення, а тому ініціював пікет під Адміністрацією Президента.

Джерело: Еспресо.TV

Доповнення

Приблизно за годину кількість пікетувальників, за оцінками Іллі Березенка, зросла вже до 1000 людей.

«Під стінам АП вже більше тисячі людей і постійно приходять. З відомих особистостей прийшли пан Соболєв і Поярков. Вийшов представник президента і почав завіряти, що сили підмоги відправлені. Люди сказали, що не вірять йому і кажуть, що потрібна авіація і танки і просять на розмову Президента. Ініціативна група вже зайшла до АП з двох людей (представники пікетувальників) і за п’ятнадцять хвилин вони мають вийти», — повідомив журналіст.

Активісти вимагали зустрічі з президентом, а також відставки міністра оборони.

Джерело: Еспресо.TV

Порошенко-Кличко: перша реальна спроба зачистити Майдан

Українська

У четвер 7 серпня до Києва прибув з офіційним візитом генсек НАТО Андерс Фог Расмусен. «Тільки-но приземлився в Києві. Я тут, щоб надати політичну підтримку НАТО Україні і президенту Порошенку» — записав Расмусен у своєму твітері одразу по прибутті. Судячи з усього, це було близько полудня (час у твітері Расмусена явно не київський).

А за чверть доби до цього влада вирішила зачистити Майдан. І що цікаво: зачистити тим самим методом, яким його пробували знищити минулого року: в перших рядах ідуть комунальники з технікою щось там розчищати чи будувати (тоді вони ставили "йолку" в 2 години ночі, тепер — розчищали сміття в 10 ранку), а за ними йдуть екіпіровані міліцейські спецпризначенці. От тільки на цей раз зачистка дуже вже скидається не на реальну спробу знести наметове містечко, а на намагання влаштувати в центрі Києва сутички між своїми з перспективою збройного громадянського конфлікту — адже в якості міліції використали не дільничих, не оперуповноважених і не власне спецпризначенців, а нацгвардійців із батальйону «Київ-1» (також говорять про «Київ-2»), укомплектованого майданівцями, які пройшли вишкіл ведення бою з озброєним противником, а не тренувалися виконувати міліцейські обов’язки.

Той, хто віддав наказ вчинити цю провокацію просто перед приїздом генсека НАТО, чудово знав, що Майдан не збирається розходитися і не буде просто дивитися, як влада зносить барикади чи намети. Отже, був розрахунок на конфлікт. Практично напевне бійців «Києва-1» та «Києва-2» перед запуском на цю операцію багато днів накачували байками про переродження Майдану і про те, що там лишилися самі бомжі й шахраї. Але, оскільки свої мали стояти з обох сторін барикад, порозумітися їм було б неважко. Тому потрібні були провокатори, які запалять шини і розділять вогнем сторони конфлікту, не давши їм поспілкуватися. А потім почнуть кидатися камінням, що швидко призведе до бійки. Ну й підкинути зброю в намети не вадило.

Все це було організовано: провокатори, підкинута зброя, бійка. Ще раз запитаємо: кому вигідно в день приїзду генерального секретаря НАТО в Україну влаштовувати бійки з вогнем в самісінькому центрі Києва? В Україні таких сил немає. Така сила є тільки одна: в Росії, а точніше в Москві, в Кремлі. Однак, ніхто в Кремлі не може віддавати накази і спускати до виконання плани заходів ані київським комунальникам, ані міліцейському начальству української Нацгвардії. Такі накази може віддавати лише київська влада, а саме, керівництво КМДА, і генералітет в МВС і київському УМВС, який командує батальйонами Нацгвардії. Це означає, що особи у МВС і КМДА, які планували зачистку Майдану, доводили плани дій із зачистки до підлеглих і віддавали накази про початок зачистки, є агентами ФСБ, які виконують накази з Москви.

Новообраний мер Кличко, як можна здогадатися, теж грає роль у ФСБ-шному підкидному (пасьянсом це навіть не назвеш). Без схвалення мера план із зачистки Майдану ніхто б не зміг і не став би реалізовувати; більше того, Кличко поспішив "вписатися" за тих, хто здійснював зачистку, і при цьому сказав на камеру відверту брехню — про те, що в наметах на Майдані нібито знайшли гранатомет, російські паспорти і гроші. В той же час голова СБУ Валентин Наливайченко повідомив, що гранатомет був в автомобілі з російськими номерами, який перебував біля Майдану (а не на його території), і в час загострення конфлікту рушив у бік периметра Майдану. Повідомлення про гранатомет в автомобілі зрозуміти неправильно неможливо. Тож Кличко збрехав. Залишається два питання: з якою метою і чи з власної волі? Якщо Фірташ у Відні може диктувати Кличку, на яку посаду в Україні йому балотуватися, чому хто-небудь у Києві не може підказувати тому ж Кличку, що йому казати в деяких критичних ситуаціях?

І останнє питання: відставка Парубія з посади секретаря РНБО в цей-таки день — це збіг, чи ні? Сам Парубій чомусь коментувати причини відставки відмовився, а прощання з колишнім співробітником з боку президента Порошенка було підозріло скромним (телеканал «24» дуже доречно розмістив на одній сторінці два відео: про відставку Парубія і про спробу зачистки Майдану).

Хроніку подій під час спроби зачистки читайте на espreso.tv (про забрану майданівцями техніку напишемо пізніше).

Деякі важливі додаткові відомості (напр., про закриття метро «Майдан Незалежності» — це так комунальники барикади розбирали, ага) див. на profi-forex.org.

Наступ "нової влади" на Майдан: ключові моменти

Українська

Останні події навколо київського Майдану засвідчують, що нова президентська вертикаль (казати: «влада» буде не зовсім справедливим) разом із силовим блоком із задоволенням беруть на озброєння методи режиму Януковича, а не просто ставлять на високі посади представників цього режиму. В останній тиждень ми бачимо, як раптом розгорнулася потужна кампанія з дискредитації Майдану і підготовка громадськості до думки про необхідність його ліквідації — можливо, навіть силовим способом. Хронологія подій (імовірно, неповна) є доволі цікавою.

Спершу 3-я сотня Майдану показово згортає намет за периметром барикад на Майдані Незалежності, а Самооборона Майдану, що її досі асоціюють з Парубієм, робить гучну заяву про переїзд всієї Самооборони в Київську фортецю (потім виясняється, що насправді з’їхала з Майдану навіть не вся 3-я сотня, натомість, з Українського дому Самооборона, чомусь, нікуди не поділася).

Далі, на оголеній Самообороною ділянці барикади вночі з’являється невідома банда, яка влаштовує розбірки на расовому ґрунті (вимагає викинути з наметового містечка не-слов’ян) і стріляє в людей. Є жертви. При цьому, судячи з усього, ця банда прийшла на Майдан з Липок — щільно охоронюваного УДО району, де розміщено Адміністрацію Президента (доволі великий закритий квартал), Нацбанк, Кабмін (складають ще один закритий квартал) і Верховну Раду. Також Липки є знайомим і звичним місцем для тітушок та антимайданівців часів зимового протистояння.

Після цього, новий генпрокурор Віталій Ярема виходить на прес-конференцію, на якій невпевнено зачитує з аркуша, спотикаючись всередині кожного речення, звинувачення в бік Майдану, написане не канцелярським стилем і не юридичною мовою, а у стилі радянських пропагандистських філіпік проти "наймитів буржуазії", "антирадянщиків" і под. Кожен, хто ще пам’ятає радянські часи, може насолодитися спічем Яреми:

Після прес-конференції Ярема підтвердив, що розглядається варіант силового розгону Майдану (див. відео вище).

У відповідь на заяву генпрокурора керівництво Майдану вийшло на власну прес-конференцію:

На ній були озвучені доволі цікаві факти. Наприклад, про Самооборону Парубія, яка досі займає Український дім; про приміщення Нацради з питань телебачення та радіомовлення, яку займає Чорна сотня, сотник якої — Тарас Мацюк — на даний момент є радником генпрокурора Яреми (!); про звільнені будівлі, які в пасквілі Яреми були названі захопленими (тут нам тільки не зрозуміло, чому всі називають консерваторією її Колонну залу, яка насправді є лише частиною з комплексу будівель Консерваторії, давно вже, до речі, перейменованої на Музичну академію — euro-maidan.info). Щоправда, не було озвучено ставлення до Правого Сектора, який досі займає телефонний вузол Головпоштамту (одразу за барикадою на Хрещатику).

Учасники прес-конференції розповіли, що їх також запросили на розмову в Генпрокуратуру. Вони зазначили, що обов’язково підуть, але навзаєм запросили генпрокурора Ярему на Майдан. Також було наголошено, що звернення через засоби масової інформації, яке фактично вчинив Ярема щодо Майдану, не є врегульованим способом роботи Генпрокуратури, а законодавчо внормованими процедурами Генпрокуратура, чомусь, не поспішає скористатися.

Яким буде наступний крок влади, яка дуже хоче зажити по-новому? І чи розуміє Ярема, що заявивши про можливий силовий розгін Майдану, він перетнув межу, після якої перестав відрізнятися від ставлеників донецької кліки? І чи пам’ятає він, де тепер Янукович, який у свій час охоче скористався силовим варіантом контактів із протестувальниками? Яремі явно не світить навіть таке.

І останнє риторичне запитання: чи має очільник силового відомства, вочевидь досі заповненого організаторами й виконавцями репресій проти власного народу, включаючи лютневі розстріли, хоч якесь моральне право вживати звинувачувальну лексику, мати зверхній тон і розказувати щось про злочини і загрозу державі й суспільству з боку інших?

Керченських офіцерів, які присягнули Росії, звільняють зі служби

Українська

Зі зрадників сформують будбат

Офіцерів з батальйону керченських морських піхотинців, які після окупації Криму вирішили присягнути Росії, звільняють зі служби в російській армії, а тих, які залишилися на службі — розформують. Про це LB.ua розповів один зі співробітників у Міністерстві оборони України, який побажав не називати своє ім’я.

На базі батальйону морської піхоти м. Керчі створюється батальйон залізничних військ — будбат. Також з батальйону звільняють усіх жінок-військовослужбовців.

«Під час прийняття присяги РФ зрадникам з Керченського батальйону морської піхоти обіцяли не розформовувати батальйон, збільшити заробітну плату та підвищити по службі — але насправді вийшло трохи інакше. Всіх жінок і офіцерів звільнять, деяких контрактників залишать», — розповів службовець Міноборони.

Як повідомлялося, морпіхи, які залишилися вірними Україні, передислоковані з Керчі до Миколаєва.

Джерело: Олександр Рудоманов для LB.ua

Новина цілком логічна і сподівана: зрадників не люблять в будь-яких структурах, не тільки військових: адже той, хто зрадив один раз, може зрадити і вдруге. Тому, чим думали і на що розраховували зрадники в Криму, мало зрозуміло.

У Генштабі досі сидять зрадники — депутат

Українська

Не можна провести якісну антитерористичну операція, коли в Генштабі досі сидять люди, підозрювані у шпигунстві і шахрайстві.

Про це в ефірі Еспресо.TV заявив народний депутат України (ВО «Свобода»), член Комітету ВР України з питань національної безпеки і оборони Юрій Сиротюк.

«Я подзвонив до Тенюха. Попросив дати мені список офіцерів, до яких є підозра про співпрацю з ФСБ або у фінмахінаціях. Він дав список на 40 осіб», — розповів депутат.

«Тобто не проведено очищення в верхах, і як тоді можна проводити АТО, якщо вони сидять в Генштабі?», — наголосив Сиротюк.

Джерело: Еспресо.TV

Сторінки

Підписатися на зрадники