СНД

Україна - СНД: time to say good-bye

Українська

Олеся Сафронова

Україна виходить з СНД, створеного в 1991 році як "замінник" СРСР і символ контролю Кремля над колишніми союзними республіками. Політичні наслідки такого кроку: Київ остаточно змінює вектор розвитку і де-факто виходить з-під впливу Росії, яка доклала чимало зусиль, щоб світ сприймав нашу країну як несамостійну державу.

Рада національної безпеки та оборони України заявила про початок процедури виходу країни із Співдружності незалежних держав. Це рішення озвучив секретар РНБО Андрій Парубій 19 березня. Такий розвиток подій був цілком передбачуваним та обумовленим не лише фактом агресії й окупації української території Росією - країною-партнером по Співдружності, але й схваленням цих дій з боку інших партнерів по СНД: Росію відверто підтримували залежні від північного сусіда Казахстан і Вірменія.

Вихід з СНД продиктований ще й історичною необхідністю. Співдружність із самого початку було політичним фантомом. Але фантомом важливим для Кремля, який прагнув зберегти свій сплив на колишні союзні республіки. Москва досить добре набила руку в тому, щоб увесь світ визначав Україну як складову групи " країни СНД", не особливо деталізуючи ні економічних прогнозів, ні політичних перспектив для 45-мільйонної країни в центрі Європи зі своєю промисловістю та природним потенціалом. Хоча сама Україна при кожній нагоді підкреслювала: ми не учасник СНД, оскільки так і не ратифікували Устав Співдружності. Ми - держава-засновник Співдружності, але не більше того.

Дуже важливим є економічний підтекст рішення про вихід з СНД. Якщо політичний символізм ще можна пояснити з геополітичної точки зору, то практична цінність була й залишається під великим питанням. За два десятки років учасники СНД не випрацювали жодного напрямку економічного співробітництва, який був би по-справжньому успішним. СНД об'єднує економіки 11 незалежних держав, але не пропонує їм нічого - ні дієвої зони вільної торгівлі, ні суду, який міг би вирішувати торгові суперечки між країнами, ні тим більше спільної торгівельної політики в третіх країнах. Тому для України міцнішими були двусторонні економічні зв'язки з найбільшими торгівельними партнерами - Росією, Білоруссю й Казахстаном. Всі інші учасники Співдружності проходять як "спільний ринок СНД".

Саме тому економічні наслідки виходу України із Співдружності будуть, швидше за все, мінімальними, й головне завдання уряду зараз - сконцентруватись безпосередньо на двусторонніх економічних угодах.

Підписатися на СНД