Чому нова Рада не відрізнятиметься компетентністю та ефективністю

Українська

Валентин Гладких
кандидат філософських наук, політичний аналітик
спеціально для РБК-Україна

(Те, що видалося нам найбільш важливим у статті, ми виділили жирним шрифтом — euro-maidan.info)

Центральна виборча комісія 30 вересня завершила реєстрацію кандидатів у народні депутати на позачергових парламентських виборах як у загальнодержавному багатомандатному окрузі, так і в одномандатних мажоритарних округах. У багатомандатному загальнодержавному окрузі зареєстровано списки 29-ти партій, а в одномандатних виборчих округах — 3468 кандидатів, з яких 2087 самовисуванців та 1381 від партій.

Отже, виборці мають на руках всю колоду карт, з якої їм доведеться розкласти новий парламентський пасьянс. Наскільки новий розклад буде відрізнятися від теперішнього і попередніх визначається низкою важливих чинників.

По-перше, парламентські вибори не відбудуться у виборчих округах Автономної Республіки Крим та на окупованих бандформуваннями ЛНР та ДНР територіях Донецької та Луганської областей. Отже, зробити свій вибір не зможуть близько 5 млн виборців на Донбасі та півтори мільйони у Криму. Безумовно, це негативно позначиться на результатах тих політичних партій, електорат яких проживав переважно на зазначених територіях. Йдеться передусім про такі "пострегіональні" політичні проекти, як "Опозиційний блок", "Сильна Україна", а також про Комуністичну партію. Проте остання, маючи значно більш сталий електорат, ніж політичні проекти, створені на уламках Партії регіонів, має достатньо високі шанси таки подолати прохідний бар‘єр. Сприяти цьому може зворотна реакція людей як на судовий процес проти комуністів, так і на "епідемію" нищення пам’ятників вождю пролетаріату, що частиною українців сприймаються доволі негативно.

Проте, цілком очевидно, що основна боротьба розгорнеться між політичними проектами лідерів Євромайдану. Більшість же з 29 політичних сил, які висунули своїх кандидатів, навряд чи навіть розпочнуть передвиборчу агітацію і у кращому випадку відіграють роль своєрідного "колективного технічного кандидата".

Отже, другою особливістю парламентської кампанії буде те, що боротьба основних конкурентів відбуватиметься на одному електоральному полі за голоси прихильників ідей "революції гідності". По суті це буде перша кампанія, яка відбуватиметься в умовах відсутності серйозної конкуренції умовно "опозиційних" та умовно "провладних сил", тому стара добра схема "я голосую проти влади і тому підтримую опозицію" цього разу не спрацює.

По-третє, вибори відбуваються в умовах військового конфлікту і катастрофічного падіння рівня життя більшості населення, що визначить основні месиджі передвиборчої агітації. По-четверте, відсутність жорсткої вертикалі влади значно послабить спокусу скористатися адміністративним ресурсом, що може суттєво полегшити життя мажоритарникам і разом із бажанням виборців оновити владу може призвести до неочікуваних результатів в окремих мажоритарних округах.

Хоча, звісно, не варто перебільшувати зростання самосвідомості більшості виборців — технологія роздачі гречки успішно працюватиме й на цих виборах. Тому не треба буде дивуватися якщо "віп-кандидати" як то Балоги, Литвини та їхні рідні й близькі, як власне і син Порошенка, таки зможуть проскочити до парламенту. Те саме стосується й безлічі інших, м’яко кажучи, одіозних кандидатів.

Окремої уваги заслуговують "громадські активісти", журналісти та учасники АТО, які рясно представлені у партійних списках. По-перше, необхідно зважати на те, що ці персонажі з’явилися у списках цілком прогнозовано для того, щоб принаймні позірно задовольнити попит мас на "нові обличчя" та нових "героїв", створити ілюзію оновлення влади.

Насправді, більшість з них — ніщо інше, як медіа-фігури, штучно "розкачані" "зацікавленими" особами спеціально для задоволення такого попиту. Наприклад, хто ще півроку тому чув про "Реанімаційний пакет реформ"? А виявляється, що це "потужне експертне об‘єднання"... Не менш кумедно виглядає і "незламна борчиня" проти корупції, яка пішла з "антикорупційного бюро" із скандалом та гучними обвинуваченнями у бік влади, але дивним чином опинилася у списку політичної сили, очолюваної прем’єром.

На превеликий жаль, ані "нові герої", ані виборці не бажають усвідомити прикрий факт: насправді всі ці новоявлені "кумири" використовуються "ляльководами" з однією єдиною метою — у якості ракетоносія вивести на парламентську орбіту політичний мотлох, місце якого вже давно на смітнику історії.

Отже, розраховувати на те, що "громадські активісти" та "непідкупні журналісти" зможуть щось принципово змінити у "правилах гри" нового парламенту абсолютно марні, а заяви про наміри "змінити систему зсередини" є свідченням або дурості, або лицемірства. Опинившись у парламентському болоті "представники громадянського суспільства" приречені або асимілюватися і танцювати під чужу дудку, або бути відкинутими на маргінес, але у жодному разі їм не вдасться нав’язувати свою волю парламенту та змінювати правила гри зсередини.

Насправді, змінити правила гри влади може лише постійний тиск громадянського суспільства, яке вкотре буде знекровлене "колаборацією" окремих своїх представників із владою. Вельми красномовною у цьому плані є відсутність будь-якої критичної реакції з боку "громадянського суспільства" на голосування 16 вересня, яке за своєю невідповідністю нормам Конституції та законів України, мало чим відрізнялося від голосування 16 січня. Тільки-но потрапивши навіть не у владу, а лише у передвиборчі списки активісти вже заплющують очі на дії своїх патронів. З огляду на це, похід у владу "громадських активістів" — це швидше мінус, ніж плюс для еволюції української держави.

Той факт, що до парламенту потрапить величезна кількість демагогів та популістів, призведе до того, що пафосної демагогії стане ще більше, а готовності і здатності брати на себе відповідальність за державу і країну, на жаль, більше не стане. З огляду на зазначене вище, новообраний парламент не відрізнятиметься у кращий бік від нинішнього ані за рівнем компетентності, ані за ефективністю своєї діяльності.

Єдиним плюсом нового парламенту буде те, що народні депутати більше ніколи вже не будуть "недоторканними" і у прямому, і у переносному смислі. Але станеться це завдяки "вулиці", а не свідомих дій народних обранців.

ExxonMobil заморозила 9 з 10 спільних проектів з «Роснафтою»

Українська

Американська ExxonMobil заявила, що через санкції згортає майже всю діяльність в Росії. Компанія вийшла з дев’яти спільних проектів з «Роснафтою».

Представник Exxon Алан Джеферс заявив РБК, що компанія виконала вимогу влади США щодо згортання діяльності в РФ, і до 26 вересня вийшла з більшості спільних проектів з «Роснафтою». Згідно зі стратегічною угодою між ExxonMobil і «Роснафтою» було 10 спільних проектів, включаючи геологорозвідку й освоєння російського шельфу в Чорному морі і в Арктиці, а також проекти в Західному Сибіру. Згортання робіт по дев’яти з 10 проектів завершилося до 26 вересня, підкреслив він.

Виняток склала лише розвідувальна свердловина «Університетська-1» в Карському морі, буріння якої було в просунутій стадії, тому Мінфін США надав компанії відстрочку для безпечного згортання робіт. Якраз напередодні Exxon і «Роснафта» закінчили буріння; попередня оцінка ресурсної бази родовища, яке назвали «Перемога», склала 38 млрд куб. м газу і більш ніж 100 млн т нафти.

12 вересня Мінфін США заборонив американським фірмам постачати в РФ обладнання та технології, а також надавати послуги, якщо вони будуть використовуватися в арктичних, глибоководних або сланцевих проектах. Зокрема, більше не можна надавати бурові, геофізичні, геологічні, логістичні та управлінські послуги. На виконання цих вимог у американців було два тижні — до 26 вересня.

Джеферс не став коментувати, як згортання операцій у РФ позначиться на показниках Exxon, і як буде відкликатися американський персонал з Росії. За його словами, американські санкції не торкнулися проекту «Сахалін-1», в якому Exxon володіє 30% і виступає оператором проекту. А президент «Роснафти» Ігор Сечин заявив, що якщо хтось із партнерів буде змушений піти з спільних проектів, у нього буде «опціон на повернення».

Раніше повідомлялося, що ExxonMobil до середини жовтня згорне проекти з «Роснафтою».

Джерело: РБК-Україна

Відсутність послів в європейських державах, або З ким насправді дружить Порошенко?

Українська

З Росією у нас війна. Але президентська вертикаль офіційно цього не визнає, вже п’ятий місяць розказуючи нам щось про «конфлікт» та «антитерористичну операцію» — яка, як вже неодноразово відзначали фахівці, може тривати в нормі 20–30 хвилин. Звичайного земного часу.

А із західними демократичними державами у нас дружба й довірлива дипломатія. Але, як виявляється, у нас там, у західних демократіях, чомусь досі немає послів! А саме, послів немає в таких ключових для нашої дипломатії країнах, як Німеччина, Велика Британія, Франція й Польща. Це можна легко перевірити, зайшовши на офіційний сайт МЗС (посилання ми розмістили на назвах держав). Як видно із сайту, у Великобританії порошенківська Україна замість посла тримає тимчасового повіреного у справах, у Франції — радника, у Польщі — радника-посланника, а у ключовій країні Євросоюзу Німеччині у нас взагалі немає офіційного керівника! Ніякого, якщо вірити сайту МЗС. Зате в Росії є. Дуже, мабуть, корисну роботу той посол проводить.

Питається: з ким насправді дружить і підтримує дипломатичні стосунки Порошенко? Відповідь ми вже публікували. Вона, насправді, одна на всі запитання, які виникають щодо поведінки нинішньої президентської команди.

Як у Харкові валили Леніна

Українська

Нарешті й у Харкові повалили найбільшого Леніна. Це сталося увечері 28 вересня. Активісти понад чотири години працювали над тим, щоб звалити скульптуру з постаменту. Пиляли болгаркою ногу, тягнули тросом.

Коментар до відео: «Ленін упав у Харкові. Восьмиметрову скульптуру пиляли кілька годин. Міліція народу не заважала. І близько одинадцятої вечора вождя таки вдалося повалити. Голова ОДА підписав розпорядження про офіційний демонтаж пам'ятника, слідчі провадження закрили. Відтак людям, які валили скульптуру, покарання не загрожує.»

Фото з матеріалу радіо «Свобода»:

Заступник Яреми гальмує кримінальні справи щодо міністрів Януковича

Українська

Заступник Генерального прокурора України Анатолій Даниленко, який неформально курує розслідування Генеральною прокуратурою України найбільш резонансних кримінальних справ стосовно одіозних міністрів Януковича, гальмує слідство. Про це на умовах анонімності повідомляє джерело в ГПУ, повідомляє УНН.

«Даниленко особисто контролює, щоб у справах щодо Раїси Богатирьової, Миколи Присяжнюка та Сергія Клюєва не спливали нові докази й нові епізоди. Результат його роботи досить переконливий. Пройшло 7 місяців з моменту втечі екс-міністрів, а до відповідальності ніхто так і не притягнутий», — говорить джерело.

В уряді Миколи Азарова Раїса Богатирьова посідала пост міністра охорони здоров'я, а Микола Присяжнюк керував Міністерством аграрної політики. Сергій Клюєв в різний час під час президентства Віктора Януковича був віце-прем'єр-міністром, секретарем РНБО, а також керував Адміністрацією Президента (УНН явно плутають Сергія та Андрія Клюєвих; хоча, це зовсім не дивно (див. ост. абзац матеріалу)euro-maidan.info).

Джерело: УНН

Нагадаємо також про недавній скандал, коли журналісти «Наших грошей» виявили, що Даниленко причетний до привласнення 140 гектарів водойм поблизу сіл Мала та Велика Солтанівка Васильківського району на Київщині. Точніше, привласнено було більше, але 129 гектарів нині вдалося повернути державі. Причому, після появи програми про цю оборудку, журналістам «Наших грошей» почали погрожувати. Передача про оборудку зі зйомками маєтку Даниленка:

Цікаво, що Даниленко є заступником Віталія Яреми не вперше: перед цим він керував апаратом Яреми як віце-прем’єра. Відтак зовсім не дивно, що "майданівець" Ярема брав активну участь у ліквідації Майдану в Києві.

Янукович і Пшонка втекли, але охочі зайняти їхні місця тут-таки знайшлися...

Відповідь на головне питання до указу президента України № 744/2014

Українська

Другий день вся Україна обговорює указ президента України № 744/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності"», підписаний Порошенком 24 вересня. У всіх постають одні й ті самі питання до указу, основне з яких, розбите на підпитання, ми викладемо у формулюванні Андрія Ілларіонова (в перекладі на українську), який, нагадаємо, ще в січні попереджав про кремлівський план вторгнення в Україну:

«Не єдине, але точно перше питання, що виникає у зв’язку з цим указом, — чому українським керівництвом він підписаний так пізно?

  • Чому не в лютому-березні — під час російського вторгнення до Криму?
  • Чому не в квітні — під час російської інтервенції в Донбас?
  • Чому не в травні — одразу після обрання законного президента?
  • Чому не в червні, коли став зрозумілим провал АТО?
  • Чому не в липні, коли був збитий «Боїнг», а українські війська зазнали масованого розстрілу з-поза російського кордону?
  • Чому навіть не 28 серпня, під час повномасштабної агресії російських регулярних військ, коли це рішення РНБО було вже повністю підготовано?
  • Чому указ було підписано тільки зараз, 24 вересня?»

Насправді, на всю цю вервечку питань правильна відповідь була дана ще до президентських виборів, у квітні цього року. Ще до того, як хто-небудь міг повірити, що таке станеться. Відповідь проста:

  1. Росія сподівалася окупувати якщо не всю Україну, то значну її частину, а на неокупованій частині поставити свого, контрольованого президента.
  2. Завданням цього маріонеткового президента мало стати ініціювання нескінченних і безрезультатних мирних переговорів з Москвою (при суцільному саботуванні визвольної боротьби з окупантом чи хоча б заходів з оборони — додамо тут від себе).
  3. Такою маріонеткою в Кремлі було обрано саме Петра Порошенка.

Такі висновки випливають з подій на Банковій 1 грудня. Повністю аналіз і прогноз дивіться у блоговому записі «Рекламні технології та отруйний порошок». Можна згадати також попередження Ілларіонова (посилання див. вище): «Кремль розглядає 4 сценарії щодо України. Перший — повний контроль над всією Україною з допомогою особи, яка буде користуватися довірою всієї країни. «Але цей варіант стає малоймовірним», — зазначив Ілларіонов». Ось вам і малоймовірний.

В Італії заморозили вілли та земельні ділянки Азарова-молодшого

Українська

Під санкції потрапила нерухомість сина екс-прем'єра на Сардинії.

Італія заморозила активи сина колишнього глави уряду України Миколи Азарова Олексія.

Слідом за активами російського олігарха Аркадія Ротенберга Італія взялася за нерухомість сина Азарова. Зокрема, в цій країні знаходяться активи керовані його австрійською групою Garda Handels und Beteiligungs GmbH, яка контролює італійську компанію Agosto 2012 srl [компанія з назвою «Серпень 2012»? У тексті від ИТАР-ТАСС явна описка, яку всі інші просто скопіювали — euro-maidan.info].

Заблокували серед іншого і вілли та земельні ділянки молодшого Азарова на Сардинії, в околицях Ольбії, пише ИТАР-ТАСС.

У Мінфіні Італії наголосили, що блокування активів Олексія Азарова пов’язано з відкритим проти нього в Україні розслідуванням за фактами розкрадання державних коштів.

Також нещодавно в Австрії заморозили активи олігархів-втікачів Курченка й Азарова-молодшого.

Джерело: ТСН

Вкрадений авіапарк Януковича "виплив" в офшорах на британському острові Мен

Українська

Екс-президент поспішив переоформити свій скарб на офшорну компанію. Репортаж від ТСН:

Легендарний приватний авіапарк Януковича сукупною вартістю понад 50 мільйонів доларів зник разом із екс-гарантом, ідеться в сюжеті програми «Гроші».

Виявляється, літак і вертольоти зникли не тільки із поля зору, але й і з українського реєстру, де ще на початку року ці три машини значились за сканадальною фірмою «Центравіа».

Сумнозвісне ТОВ «Центравіа» також прославилась земельними махінаціями у Межигір’ї, тож не дивно, що фірму із втечею Януковича мали закрити, якщо не її власники, то правоохоронці.

Після втечі Януковича його літак бачили на віп-майданчику аеропорту Внуково. За нашими данними, там він знаходиться і зараз. Кілька разів точно бував у Петербурзі, але загалом літає нечасто. При цьому екс-гарант усіма способами плутає сліди: саме 30 червня президентський «Фалькон» змінює реєстрацію, а слідом за флагманом, 18 липня, перейменовуються і вертольоти.

Відтоді легендарний авіапарк прописаний вже не в Україні, а на британському острові Мен, що є добре відомим офшором. Його власником тепер значиться не скандальна «Центравіа», а фіктивна фірма «Бутік авіейшн лімітед». Вона зареєстрована у непримітному будинку на околиці столиці острова в місті Дуглас.

Із установчих документів фірми журналісти дізналися, що компанію створили лише 24 квітня. Заснували її Дебора Лін Хаммонд і Ніколь Х’юсон. Обидві жінки працюють у фірмі, яка навчає багатих клієнтів ухилятися від сплати податків.

Ніколь Х’юсон, яка за паперами нібито веде справи літаків Януковича, та її шеф Тоні Фланаган неодноразово потрапляли в скандали на пострадянському просторі. Наприклад, у Латвії та Казахстані ці люди фігурують у кримінальних справах про відмивання грошей.

Та ж сама Ніколь Х’юсон ще в 2010 році створила та займалася фірмою «Аеро холдінг лімітед», яка і була засновником сумнозвісної української «Центравіа».

Виявляється, замість того щоб заморозити усі активи Януковича, Сполучене Королівство навпаки, руками лондонських спеціалістів, рятує награбовані скарби екс-президента.

Одже, Янукович не продавав через скрутне становище свій літак і вертольоти, а, навпаки, потратився, аби переоформити авіапарк на офшорну компанію, щоб правоохоронцям складніше було відшукати й конфіскувати майно.

Як вже раніше повідомлялося, Янукович і Co щороку обкрадали Україну на 150 млрд гривень.


Коментар від euro-maidan.info. Спеціально для журналістів ТСН: ґвинтокрил — це гібрид літака з вертольотом, який має крила, злітає й сідає за рахунок вертолітних ґвинтів, а літає переважно як літак. А те, що ви описуєте й показуєте — це вертольоти.

Жителі Луганщини влаштовують окупантам голодні бунти і вимагають забиратися геть

Українська

В окупованих бойовиками містах Луганської області люди виходять на стихійні мітинги з вимогою виплатити пенсії та зарплати, а також вимагають від «ополченців» залишити їх у спокої і забиратися геть.

Зокрема, одним з перших збунтувалося місто Стаханів, де 21 вересня на центральній площі зібралося близько 10 тисяч місцевих жителів. Люди вимагали виплат пенсій і зарплат, а також припинити терор населення і незаконні експропріації майна. На що «ополченці» заявили, що, мовляв, не час вимагати благ всяких, бо йде війна.

Аналогічний мітинг пройшов також в Алчевську. Місцеві жителі кілька місяців не отримують зарплати, пенсії та соціальні допомоги, і змушені шукати прожиток на смітниках.

Крім того, голодний бунт пройшов у місті Ровеньки, в якому за останні два місяці змінилося вже три коменданта. Бойовики заявили людям, що «доведеться потерпіти».

Мітинг у Стаханові

22 вересня в окупованому російськими бойовиками Антрациті на площі біля міськвиконкому пройшов мітинг місцевих жителів з вимогою налагодити життя у місті.

Однак місцева «влада» пообіцяла розстріляти людей, якщо вони ще раз зберуться на площі.

Джерело: Espreso.TV

Дещо про військові злочини головнокомандувача

Українська

Юрій Бутусов опублікував у «Дзеркалі тижня» докладний матеріал з розбором поведінки та прийманих рішень особисто президента Порошенка в нинішній російсько-українській війні. Перелічені прорахунки виказують кричущу некомпетентність Порошенка і відсутність у нього розуміння ситуації. Більше того, з тексту чітко видно, що значна частина дій президента є відвертими військовими злочинами, про що йому в кожному конкретному випадку переважно було відомо заздалегідь (від експертів і підлеглих). Розміщуємо статтю повністю (виділення жирним належать автору):

М. Джемілєв: Фонд «Крим» перевіряють на екстремістську літературу, зброю і навіть наркотики

Українська


В приміщеннях Благодійного фонду «Крим» шукають заборонену літературу, зброю і навіть наркотики. Про це повідомив у ексклюзивному коментарі УНН лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

За його словами, обшуки зараз спрямовані на заборонену літературу. До неї відноситься навіть релігійна література, а також видання, де надруковані виступи М. Джемілєва, Р. Чубарова та будь-яка інформація стосовно Меджлісу. Забирають все, повідомив М. Джемілєв, разом з накопичувальними дисками і комп'ютерами.

Як повідомив політик, «у них є якийсь свій список забороненої літератури».

«Ми вже в Україні забули про цей термін і як це, коли шукають і забирають заборонену літературу. Незрозуміло, з яких причин вони забороняють релігійну літературу, політичну літературу», — наголосив він.

Як уточнив лідер кримськотатарського народу, екстремізмом можуть назвати будь-яке необережне слово стосовно Криму і окупаційного режиму: «Виявляється, екстремізм — це те, коли ми говоримо, що Крим окупований».

«Окупований», виявляється, не можна говорити. Потрібно говорити: добровільно приєднався», — підкреслив М. Джемілєв, додавши: «анексія», виявляється, теж не потрібно говорити, в гіршому випадку потрібно казати «нові реалії».

Як відомо, у зв'язку зі згаданими обшуками у Сімферополі ліквідували найбільшу кримськотатарську бібліотеку ім. Ізмаїла Гаспринського, яка функціонувала з 1990-го року. Аби врятувати решту літератури від вилучення, книги довелося розвозити по різним приміщенням в Криму.

«Вони прийшли з позовом до благодійної організації, яка не веде жодної комерційної діяльності, ми цьому дуже здивовані. Доки окупанти там будуть, нормальної роботи вже не буде в будь-якому випадку», — підсумував М. Джемілєв.

Джерело: УНН

Мешканці Кіровоградщини ставлять питання про імпічмент президента

Українська

Сьогодні, 18 вересня з Кіровоградщини до Києва прибула група мітингувальників, обурених призначенням головою Кіровоградської облдержадміністрації «регіонала» Сергія Кузьменка, активного антимайданівця і депутата від ПР, який голосував за диктаторські закони 16 січня.


Сергій Кузьменко (з мікрофоном) 26 січня 2014 р. на антимайдані в Кіровограді

За планом кіровоградчани мали пікетувати Адміністрацію Президента, але в останній момент розділилися на два пікети: більша частина пішла під Кабмін, менша — близько 20 осіб — пішла під АП. На відео нижче координатор громадської ініціативи «Люстрація. Кіровоградщина» Віктор Медвідь пояснює вимоги пікетувальників:

За словами Медведя та інших активістів, указ Порошенка про призначення Кузьменка керівником області несподівано з’явився у ніч на 17 вересня (тобто, якраз після законів про легалізацію бойовиків на Донбасі). Причиною призначення одіозного «регіонала» на високу посаду Медвідь називає бізнес-стосунки між Кузьменком (який разом із батьком має агрохолдинг і, зокрема, цукровий бізнес), президентом Порошенком та його батьком. Заяву про продаж Порошенком свого бізнесу активіст назвав неправдою і зазначив, що нині політика вищого керівництва України здійснюється в першу чергу в інтересах бізнесу Порошенка.

На пікеті було повідомлено, що жителі Кіровоградщини бачать у призначенні Кузьменка не лише зраду ідеалів Майдану й пам’яті Небесної Сотні (один із кіровоградців загинув від рук тітушок, найнятих і спрямовуваних Кузьменком; звернення його вдови до президента пікетувальники передали до АП), але й знецінення всієї війни на Донбасі, в якій добровольці гинуть — так виходить — за нові призначення колишніх «регіоналів» на посади, за те, щоб ставленики донецьких і далі правили Україною. Віктор Медвідь звернув увагу, що згідно із законом «Про правовий режим воєнного стану», президент зобов’язаний був ввести воєнний стан своїм указом; це дійсно так (статті 1, 2, 5 закону). В той же час за нинішньої юридичної ситуації АТО будь-який учасник добровольчих батальйонів формально може бути притягнений до кримінальної відповідальності з формулюванням «бандитизм».

Активіст висловив обурення "протягуванням" Порошенком законів 16 вересня, сказавши, що вони суперечать Конституції.

Вже з’явилося означення «кривавий режим-2» і «Янукович в кубі», оскільки Порошенко проводить дії з узурпації швидше, ніж Янукович, відзначив Медвідь. Він також повідомив, що на вічі в Кіровограді 17 вересня було прийнято рішення почати збір підписів не тільки за відставку Кузьменка — але й, якщо указ президента не буде скасовано, а сам Порошенко не пояснить свою поведінку, — то й за імпічмент.

Мітингувальники передали в Адміністрацію Президента два звернення: вимогу про відставку Сергія Кузьменка з посади керівника Кіровоградської облдержадміністрації та лист до президента вдови активіста кіровоградського євромайдану Чміленка, убитого тітушками.

Окремо відзначимо некоректну поведінку журналістів агенції УНН, які чіплялися ледь не до кожного з нечисленних мітингарів (це зайняло половину тривалості відео вище) з одним і тим самим питанням «Навіщо ви тут стоїте?», а отримуючи зрозумілу відповідь — «За відставку "регіонала" Кузьменка», провокативно запитували: «А кого ви бачите на його місці?» Панове з УНН! Якщо ви збиралися таким чином вияснити, чи не замовлений цей мітинг конкурентами, треба було, по-перше, пошукати в інтернеті перед виїздом на зйомку (про пікет вам було відомо заздалегідь) і, по-друге, не приставати з одним питанням до третього-п’ятого-десятого після того, як по перших двох відповідях стало зрозуміло, що люди приїхали справді протестувати, а не когось підтримувати. Також доволі некрасиво підходити до координатора з тим самим запитанням «Навіщо ви тут?» після того, як він двічі по три хвилини це пояснив, а ви це відзняли. Такими діями ви викликаєте підозру в тому, що вам заздалегідь замовили знайти компромат на пікет і виставити його учасників у невигідному світлі.

Росія визначилась: остаточні вимоги до ЄС щодо Угоди про асоціацію готові

Українська

Росія висунула три вимоги щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Про це йдеться в листі глави Мінекономрозвитку Росії Олексія Улюкаєва до єврокомісара з питань торгівлі Карла де Гухта, який було розміщено в Twitter.

Зокрема, в листі відзначаються «три принципових пункти для Росії».

По-перше, «Росія наполягає на юридичному оформленні відтермінування початку тимчасового застосування домовленостей по Угоді».

По-друге, «початок повної або часткової імплементації положень Угоди до 31 грудня 2015 року означатиме для Росії її фактичний вступ в дію».

І по-третє, в документі наголошується на тому, що «робота тристоронньої групи з цього питання має бути посилена. Росія наполягає на тому, щоб цій групі було надано мандат, який був би спрямований на підготовку пропозицій із внесення змін до Угоди про асоціацію України з ЄС, що знімить стурбованість РФ за допомогою формулювань, що матимуть юридичну силу».

Як писала «Європейська правда», Улюкаєв заявляв про те, що Росія готує введення мит на українські товари на той випадок, якщо Київ і Брюссель не виконають свою обіцянку про відстрочення імплементації Угоди про асоціацію в частині зони вільної торгівлі.

Джерело: Українська правда

Закони 16 вересня: капітуляція, маніпуляції та підробки

Українська

У вівторок, 16 вересня, Порошенко вчергове показав, що збирається і надалі виконувати вказівки Кремля. Ратифікація Верховною Радою Угоди про асоціацію з ЄС, якою намагалися забити всі інформаційні канали, була лише "димовою завісою" для прийняття трьох суттєво неєвропейських законів, перший з яких — т. зв. закон про люстрацію — орієнтований на усунення головних політичних конкурентів чинної влади під виглядом люстрації, а другий і третій — про амністію і про особливий статус захоплених російськими терористами територій — покликані легалізувати це захоплення, амністувати самих бандитів і дозволити їм офіційно формувати місцеву владу на окупованих землях.

Небайдужі громадяни вже висловлюють обурення з цього приводу. Аналітики й журналісти теж іноді підключаються. Ось неповний аналіз того, що сталося, від «Наших грошей»:

Порошенко. Друг терористів

 

Поки-ще-президент-України офіційно запропонував українцям три роки утримувати окуповані росіянами та терористами території Донбасу.

Путін змушує Порошенка обирати між Обамою і Меркель

Українська

Юрій Васильченко


Відстрочка набрання чинності глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС до 31 грудня 2015 року збурила не лише українське суспільство і політикум, але стала темою обговорень в самому Євросоюзі. Навряд чи для когось є секретом, що відстрочки добивалася Росія. Аби красиво вийти із ситуації, європейці продовжили безмитний режим для наших товарів, що насправді в економічному плані не гірше, ніж ЗВТ. Але в політичному — це відкладений ризик. І однозначне підігравання Путіну.

У самому ЄС тривають дискусії щодо відстрочки асоціації. Причому ці дискусії розгортаються між пронімецькими та проамериканськими політиками. Так, доповідач по Україні в Європарламенті, поляк Яцек Саріуш-Вольсьский заявив, що відтермінування виконання угоди про асоціацію в частині зони вільної торгівлі сприйматиметься Росією як прояв слабкості. На думку Саріуш-Вольського, країни ЄС повинні підтримати Україну зброєю, щоб вона могла захистити свій суверенітет та незалежність. «Україна стоїть перед подвійним викликом — необхідно проводити реформи, а також захищати власні кордони від російської агресії. Вона повинна відчути нашу підтримку», — наголосив польський політик. В унісон з ним зробила заяву президент партії зелених у Європейському парламенті Ребекка Хармс. «Ми не можемо допустити, щоб Путін отримав те, що він хоче. Європейці займаються самообманом», — заявила вона. На думку Хармс, потрібно бути наївним, щоб радіти з того, що 16 вересня відбулась синхронна ратифікація угоди про асоціацію. «Ми не можемо продовжувати слухати українських олігархів, треба почути інших людей, щоб зрозуміти, що потрібно Україні», — заявила політик.

У свою чергу орієнтований на Берлін Єврокомісар з питань розширення ЄС та європейської політики сусідства Штефан Фюле зробив іншу заяву: після відстрочки асоціації він очікує врегулювання ситуації на сході України. Яким чином пов'язані ці речі Фюле не уточнив. Проте зауважив, що відкласти вступ в дію угоди просив Київ. А це означає, що Президент України нині орієнтується на Берлін. Який, у свою чергу, робить усе, аби умиротворити Путіна та не доводити до посилення санкцій проти Росії.

У той же час така орієнтація Києва загрожує нашим партнерським зв'язкам з Вашингтоном та проамериканськими країнами ЄС. А саме вони, а не Берлін з Парижем, були і залишаються нашими адвокатами і справжніми партнерами. Якби не вони, то введення санкцій загальмувалося б на рівні заборон в'їзду в країни ЄС кримських зрадників Аксьонова, Константинова та їм подібних. Нині ж Україна ставить цих партнерів у складну ситуацію: як вони можуть підтримувати Київ, якщо українська влада відштовхує руку допомоги.

До того ж варто зауважити, що зараз в ЄС складається не надто вдала для України політична кон'юнктура. Замість Фюле комісаром з розширення буде словак Марош Шефчович, який так само як і чех Фюле закінчував Московський інститут міжнародних відносин, що вже викликає питання щодо політичної орієнтації, та входить до партії «Курс — соціальна демократія», лідером якої є прем'єр Словаччини Роберт Фіцо, відомий противник посилення санкцій проти Росії.

Інший негативний кон'юнктурний момент — куратором України в Єврокомісії став австрієць Йоганнес Хан. Також безпосередньо України стосуватиметься сфера діяльності іспанського комісара з питань енергетики Мігеля Аріаса Каньєте і грека Димитріса Аврамопулоса. Він займатиметься візовим діалогом з нашою країною. Позиція Мадрида та Афін щодо української кризи, як відомо, є неоднозначною для нас.

І, останнє. Вчора Генсек НАТО Андерс Фоґ Расмуссен заявив, що Альянс не повинен приймати новий заморожений конфлікт на сході Європи. «Ми повинні зробити все, щоб знайти мирне вирішення цього конфлікту. Але я думаю, що в інтересах Росії встановити новий заморожений конфлікт», — сказав він. По суті, прийняті вчора закони про особливий статус окремих районів Донбасу та амністію сепаратистів — це згода Києва діяти за сценарієм Москви, яка досягла свого. Вона нав'язала Україні язву на сході, яку можна або видалити хірургічним шляхом, як того хоче переважна більшість українців, або «лікувати» за рецептами, які пишуться у Кремлі і підтримуються політичним «консиліумом» у Берліні.

Джерело: Ділова столиця

Сторінки

Підписатися на Євромайдан RSS