Нацбанк запровадив надзвичайний стан

6 лютого Національний банк мав опублікувати звітність про розмір золотовалютних резервів на кінець січня. Але звітність так і не з'явилась.

Замість неї ввечері 6 лютого на офіційному сайті НБУ з'явились два пре-релізи, які докорінно змінюють всю фінансову систему країни.

Нацбанк ввів на банківському ринку надзвичайний стан.

Анонсовані новації за значимістю цілком співставні з "диктаторськими" законами від 16 січня. З тою різницею, що вони шкілдиві в грошовій сфері.

Як повідомляється в першому прес-релізі, з п'ятниці 7 лютого набирає чинності постанова НБУ № 49 "Про заходи стосовно діяльності банків та проведення валютних операцій". Документ був таємно схвалений регулятором в четвер, 6 лютого.

Цікаво, що сам текст постанови не публікується. Такого регулятор не дозволяв собі ні в 2004, ні в 2008 роках.

Нацбанк поки що дає лише "вичавлення" основних тезисів. І хоча вони виписані розмито й туманно, проте вже зрозуміло: гроші населення й підприємств в банках опинились під серйозною загрозою.

Отже, Нацбанк, виправдовуючись різкою девальвацією, до якої й сам довів, вводить "певні обмеження на виконання доручень банківських клієнтів у межах залишків коштів на їхніх поточних рахунках на початок операційного дня".

Як мінімум, це означає затримку левової частки платежів на один день. Тобто підприємство чи фізична особа, якя протягом дня отримали на банківський рахунок певну суму, не зможуть зняти більше, ніж у них було на рахунку вранці.

Нацбанк також ввів "тимчасові обмеження" на купівлю іноземної валюти на міжбанку "за певними операціями". Якими саме - не уточнюється.

Швидше за все, мове йде про купівлю валюти для населення, яке масово конвертує гривневі депозити в тверду валюту і намагається скупити долари та євро в касах банків.

Таким чином, Нацбанк фактично перекриває вільний потік валюти в країні.

Робити це він буде цілком в межах своїх повноважень - регулятор має право й можливість перевіряти контракти, на основі яких купуються долари та євро. Проте ці кроки очевидно є запізнілими.

Справа в тому, що основна частина валюти за "липовими" контрактами була куплена в останній тиждень січня і в перший тиждень лютого 2014 року. Певні особи очевидно встигли "перевернути" величезні обсяги гривні в тверду валюту.

Причому, швидше за все, валюту вони взяли з резервів Нацбанку. Умовно кажучи, НБУ перерахував долари і євро на адресу Ощадбанку за неринковим курсом, а вже той "розігнав" за ринковим.

Мало того, що прибуток від такої схеми осів в "потрібних" банках, так ще й валюта НБУ у величезних кількостях потрапила в "потрібні" руки. Якщо ця версія правильна, то "потрібність" рук очевидно визначається їх належністю до "Сім'ї".

Параленьно відбувався інший процес, не такий помітний. За словами банкірів, куплені безготівкові долари "перетворювались" в готівку. Вони точно не залишали меж України. Для чого потрібні готівкові долари в таких кількостях? Можливо, для оплати "тітушок". Можливо, щоб уникнути санкцій.

Отже, все найжахливіше вже відбулося. Відповідальність за ці події повністю лягає на керівника НБУ Ігоря Соркіна. Але оскільки він фігура зовсім несамостійна, всі шляхи ведуть до фігури в. о. прем'єра Сергія Арбузова. Саме він є куратором фінансово-економічного блоку держави від "Сім'ї".

Якщо структури Віктора Федоровича, Олександра Вікторовича та інших казкових персонажів змогли пограбувати резерви на свою користь, то можна говорити про чистий "кримінал" для Ігоря В'ячеславовича та Сергія Геннадійовича.

Звичайно, за умови, якщо в країні зміниться влада. А з урахуванням Євромайдану і можливих санкцій з боку США така можливість стає досить вірогідною.

Повернемось до валютного ринку, який залишили після себе певні таємні закупівельники валюти.

На фінансовому ринку України спостерігається жорсткий дефіцит готівкових доларів. Всі вони пішли на засіки людей, наближених до влади. Після введення в дію постанов НБУ від 6 лютого цей товар стане не просто важкодоступним для простих громадян, а практично "рідкоземельним".

В касах банків просто не буде доларів та євро. Ніякої заборони - просто немає. Знайдете - купуйте.

Очевидно, що така ситуація обернеться небаченим розквітом чорного ринку та неймовірним зростанням реального курсу долара та євро. Україна ризикує випробувати на собі "білоруський сценарій" - коли офіційний курс долара занижений, а реальний - набагато вищий. Наскільки вищий? 10 грн. за долар? 11? 12? Час покаже.

А ще, судячи з прес-релізу НБУ, вводяться обмеження на терміни купівлі банками іноземної валюти за дорученням клієнтів. Наскільки будуть обмежені операції в часі - не уточнюється. Однозначно, що заяви тепер не будуть виконуватись день в день. Очевидно, що зазор знадобиться, щоб перевірити контракти на правдивість.

Не виключено, що в майбутньому Нацбанк обмежить й інші валютні транзакції на міжбанку. Наприклад, операції зводу або закупівлю під імпортні контракти, які чиновники вважатимуть фіктивними.

Подібні штучні бар'єри для вільного руху капіталу шкідливі вже іншими речами. Якщо бізнесмен чи інвестор не наближені до влади, у нього можуть виникнути проблеми. Вирішити їх, очевидно, буде можливо - на особливих умовах.

Зрозуміло, що затримка з купівлею валюти збільшує курсові ризики клієнтів. Якщо гривня продовжить обвалюватися, то на багатомільйонних контрактах бізнес буде втрачати сотні тисяч гривень.

Як говориться в прес-релізі, все це Нацбанк робить для підвищення контролю над вчасною виплатою зарплат, пенсій та соцдопомоги.

Подібне пояснення не витримує жодної критики. Як це розуміти? Що, банки повинні будуть спрямовувати "завислі" гроші клієнтів на бюджетні виплати? Що, таким чином Нацбанк збирається залатувати дірки в бюджеті й Пенсійному фонді?

Проте охоче віриться, що все це - тотальні затримки платежів, обмеження на валютному ринку - підвищить прогнозованість навантаження на валютний ринок і покращить умови фінмоніторингу.

Справді, доки гроші будуть "висіти" на рахунках, очікуючи відправлення, їх будуть ретельно перевіряти на предмет зв'язку з "тероризмом", "екстремізмом" чи іншими підозрілими операціями.

Другий прес-реліз Нацбанку анонсує умови ще одного "революційного" документа - постанови № 48 від 6 лютого 2014 року. Цим документом НБУ сам собі дозволяє більш оперативно в ручному режимі рефінансувати банки на випадок відтоку депозитів.

Тим самим регулятор підтвердив чутки про масовий відтік внесків з банківської системи.

Зауважимо, що для забезпечення під кредити рефінансування Нацбанк буде приймати всього два види застав: ОВДП або іноземну валюту - долари, євро, фунти, ієни або швейцарські франки. Про рублі не йдеться.

Таким чином, Нацбанк сподівається приростити свої мізерні золотовалютні резерви. Адже застави можуть бути вилучені державою на випадок банкротства фінзакладу.

Щоправда, кредити рефінансування не будуть дешевими. Прибутковість згідно з ними встановлюється в потрійному розмірі облікової ставки НБУ, яка на даний час дорівнює 6,5% річних. Тобто банки будуть рефінансуватись за ставкою 19,5%.

Для порівняння: до останнього часу Нацбанк допомагав своїм підлеглим кредитами під 7,13-6,5% річних. Наскільки при цьому зростуть кредитні ставки для реальної економіки, неважко здогадатись. Як мінімум, до 30% річних і вище.

"Сьогодні ми не спостерігаємо критичного відтоку грошей з банків. Зазначений механізм розроблений, перш за все, з певною метою.

Ми хочемо, щоб і банки, й населення України були впевнені в тому, що за будь-яких умов розвитку подій банки зможуть вчасно і в повному обсязі виконувати свої обов'язки перед громадянами", - так прокоментувала новації директор Генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова.

В перекладі з мови чиновників на людську це означає, що загроза відтоку депозитів настільки є великою, що Нацбанк вимушений вводити драконівські обмеження в грошовому обігу. Судячи з усього, це далеко не останні радикальні дії регулятора.

Чого досягне Нацбанк своїми нововведеннями? В першу чергу, НБУ спровокує панічні настрої. Він змусить громадян ще активніше забирати внески з банків. Якщо, звісно, вони встигнуть це зробити. У відповідь банки будуть виставляти ще більш високі ставки по депозитам, щоб повернути собі гроші населення.

Вже досить давно по ринку ходять чутки про плани Нацбанку ввести мораторій на дострокове зняття депозитів населення. Схоже, що регулятор сам себе підштовхує до цієї останньої міри.

Вражає, що постанови НБУ № 48 і № 49 були прийняті таємно, без публічного обговорення в профільних асоціаціях. До того ж, вони не оприлюднені в жодній офіційній пресі і на сайті Верховної Ради.

Більше того, "документи" не пройшли реєстрацію в Міністерстві юстиції. Це прямо протиречить статті 56 закону "Про Нацбанк", згідно з якою нормативно-правові акти НБУ підлягають обов'язковій реєстрації в Мінюсті.

Тим не менше, всі фінзаклади будуть беззаперечно виконувати вказівки Нацбанку, щоб уникнути "індивідуальних" обмежень доступу до міжбанку та рефінансування.

Дежавю. Населення й банки знову будуть розраховуватись за непрозорі дії влади.

Олексій Комаха

Джерело: Українська правда