стратегія

Андрій Ілларіонов: як боротися із вторгненням Росії в Україну

Колишній радник президента Росії Путіна та нинішній член російського Комітету солідарності з Майданом Андрій Ілларіонов ще місяць тому попереджав, що Москва готується до вторгнення в Україну з метою загарбання всієї або хоча б частини країни (мінімум — Криму, мінімум мініморум — Севастополя). Зараз ці прогнози здійснюються просто у нас перед очима, тому дуже важливо прислухатися до того, що каже Ілларіонов.

На YouTube маємо запис його дистанційної участі у програмі теленовин «ТСН» на каналі «1+1».

У своєму виступі Ілларіонов зазначив, що нині Москва переслідує мету не просто захопити Крим, але скинути нинішню владу України та збурити в Україні громадянську війну. Будуть спроби використати будь-які лінії можливого протистояння: етнічні, конфесійні; Україну хочуть занурити в хаос і представити Західному світу як державу, яка не склалася.

Для цього в Україну вже прибули не лише великі групи російських тітушків, які вивішують російські прапори на українських держадміністраціях, але й групи російського армійського спецназу, який має задачу почати вбивати цих російських громадян, щоб потім пред’явити трупи світу, як нібито вбиті українцями. Саме такий сценарій був реалізований раніше в Осетії.

Ілларіонов наголосив, що те, що вже відбувається — це справжня війна, тому Україні слід діяти, як діють на війні. Аналітик запропонував такий список необхідних заходів:

  • Перш за все слід негайно закрити українсько-російський кордон на в’їзд в Україну; вже зараз на територію України пробралася велика кількість російських військовослужбовців під виглядом мирних громадян, тож цей потік треба перекрити.
  • Слід перекрити повітряний простір над східною та південною Україною; військове керівництво України має офіційно заявити, що всі літальні апарати, які не відгукуватимуться на позивні та не виконуватимуть вказівки українських диспетчерів, будуть збиватися українськими протиповітряними силами.
  • Слід взяти під контроль узбережжя Чорного та Азовського морів.
  • Слід посилити охорону підприємств зв’язку та аеропортів.
  • Слід оголосити загальну мобілізацію в країні.
  • Слід створити спеціальний прес-центр при центральних органах влади України, — в якому були б акредитовані кореспонденти найбільших світових телеканалів, і який би працював цілодобово. Робочі мови прес-центру: англійська (для Західного світу) та російська (для громадян Росії, котрі мають знати, що відбувається інтервенція Росії в Україну). Цей прес-центр має займатися як інформуванням, так і контрпропагандою, в найкоротші строки реагуючи на неправдиві повідомлення російської влади та російських ЗМІ.

Також Андрій Ілларіонов закликав українців утримуватися від тиражування неправдивої інформації з боку Росії, навіть якщо вона походить від офіційних осіб.

Повну версію інтерв’ю з Ігорем Смєшком та включенням Ілларіонова можна подивитися у відео на відповідній сторінці сайту УНІАН

Позицію російського аналітика можна відстежувати, заглядаючи в його блог у Живому Журналі.

Українська

Пропозиції зі структурування Євромайдану від Кевіна Каро

29 грудня hromadske.TV записало інтерв’ю з американським соціологом іранського походження Кевіном Каро. З позицій свого тривалого дослідницького досвіду пан Каро сформулював ряд незаперечних спостережень, які є найкращою програмою розвитку Євромайдану з усіх досі запропонованих. Тези Каро:

1. Рухи, подібні Майдану, мають розповсюджуватися, проникати все ширше як географічно, так і демографічно. Інакше вони гинуть. Середини не буває. Застій веде до поразки. Тому закритися за межами барикад — смерть Майдану. Майдан має охопити весь центр, весь Київ, всі міста України, перетягти на свою сторону також громадян Півдня і Сходу.

2. Опозиційна „трійка” (Яценюк, Кличко, Тягнибок) не виражає інтересів і прагнень Майдану, а керується інтересами олігархів, які фінансують цих політиків. Вони готові використати Майдан, оскільки їхні короткострокові цілі можуть збігатися з цілями Майдану, але вже в середньостроковій перспективі вони розходяться.

3. Майдан має утворити низовий виборний орган у кількасот осіб, що має складатися з обраних громадянами представників як Майдану, так і делегатів громадян та колективів, які там зараз не представлені — наприклад, шахтарів Донбасу, вчителів, профспілок, громадських організацій — якомога ширший і всеохопний. Цей орган має бути не сформований опозицією, як керівний орган ВО „Майдан”, а обраний знизу.

4. Цей виборний орган (Рада Майдану, Народний Парламент) має негайно почати засідання, наприклад, на другому поверсі Будинку профспілок. Він має дійти громадської згоди про подальші дії Майдану і з своїх лав висунути виконавчий орган – Комітет у декілька десятків осіб, який зможе здійснювати виконавчі функції саме від імені Майдану і народу України, а не від імені опозиції. Рішення такого органу (наприклад, рішення про загальний страйк) українці будуть виконувати (оскільки це вони самі, а не хтось інший за них, вирішив так робити).

5. Крім того, дуже важливо, щоб засідання цього Народного Парламенту постійно транслювалися на телестрім, щоб громадяни мали змогу контролювати роботу своїх обранців.

Кевін Каро (Kevin Karo) — політичний аналітик та журналіст-фрілансер, залучений до подій, що стосуються наростаючих протестних рухів, які переходять у зайняття території. Він був свідком Іранської революції 1979–1981 років. Брав участь у русі "Окупуй Волл-стріт" у фінансовому кварталі в Нью-Йорку, який почався 17 вересня 2011 року, і завершився 15 листопада 2011 року. Кевіну пощастило опинитися в Києві, коли почався Євромайдан. Він спостерігав за розвитком Євромайдану з 26 листопаду 2013 року. Також він намагався зрозуміти та проаналізувати відмінності та схожість руху "Окупуй Уолл-Стріт" та Євромайдану, і, що найважливіше, зрозуміти базову динаміку подібних рухів.

Джерело: dymmar з ЖЖ.

Українська
Підписатися на стратегія