водопостачання

Причини підвищення цін на житлово-комунальні послуги в Києві

Тетяна Суворова

На сьогоднішній день в Києві більшість населення все ще залишається без централізованого гарячого водопостачання. З одного боку, жителі столиці чекають на той день, коли нарешті зможуть не нагрівати в каструлях і чайниках воду для «душу». Але водночас цей день очікують з певним острахом. Адже коли гаряча вода поллється з кранів, за неї потрібно буде платити. До того ж — за новими тарифами.

Нагадаємо, що з 18 червня вартість одного кубічного метру гарячої води становить більш ніж 23 гривні, якщо немає батареї для висихання рушників, і більш ніж 25 гривень, якщо вона є в квартирі.

«Демократичний Альянс» вирішив дослідити чому підняли ці тарифи і чому саме на таку суму. Ми запросили документи й почали досліджувати структуру тарифу. Виявилось, що в тариф входить, скажемо так, цілий ряд сумнівних послуг. Одна з них — повірка лічильників. «На нашу думку, це незаконна накрутка до й без того великої ціни», — розповіла Галина Янченко, депутат Київради від Демальянсу. Два тижні тому вона разом з однодумцями влаштовувала під стінами будівлі Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, акцію протесту, під час якої вимагали відмінити постанову про затвердження нових тарифів на гарячу воду. Окрім того — провести службову перевірку і «люструвати» тих, хто дозволив закладати в ціни на воду витрати на повірку лічильників.

Те, що в тариф на централізоване гаряче водопостачання дійсно закладені витрати на проведення повірки приладів для обліку ПАТ «Київенерго» навіть не приховувало. На своїй сторінці в Інтернеті компанія вивісила так звану структуру тарифу. На тлі 44%, які йдуть на газ, і 15%, що витрачаються на воду, три відсотки, що закладаються на повірку лічильника, — майже непомітні. І в Демальянсі порахували: 60 копійок з одного кубічного метру «виливаються» в кругленьку суму — близько 18 мільйонів гривень на рік.

В тариф на гаряче водопостачання на кожен кубометр води включено додаткові 60 копійок на повірку лічильників. І це при тому, що далеко не у всіх киян є пристрої обліку в квартирах. Але платити будуть всі. Окрім того, лічильники перевіряють раз на чотири роки. А «Київенерго» вже зараз почне заробляти додатково близько 18 млн. грн. в рік. І не факт, що за чотири роки вони будуть здійснювати повірки пристроїв обліку, — каже Галина Янченко. — Але це не єдині нелогічності. Якщо раніше на повірку лічильників закладалась щомісячна фіксована сума з розрахунком, щоб за три—чотири роки окупити повірку, то тепер ці витрати включені в кубометр води. Це означає, що, наприклад, велика сім'я, яка використовує багато води, за чотири роки заплатить суму, необхідну для повірки 20 лічильників, не маючи при цьому жодного у власній квартирі.

Джерело: ПРОLIFE

Українська

Україна припинила постачання води в Крим

Північно-Кримський канал в даний час функціонує для споживачів Херсонської області, а Крим так і не хоче платити за поставлену ще в 2013 році дніпровську воду.

Про це інформує Державне агентство водних ресурсів України на своєму офіційному сайті.

«Північно-Кримський канал працює в експлуатаціному режимі, який коригується відповідно до замовлень водокористувачів Херсонської області, через відсутність конструктивних пропозицій щодо оформлення договірних відносин для забезпечення водними ресурсами потреб АР Крим на питне водопостачання та зрошення.

Витрата води в голові каналу становить 26 куб.м/с. Здійснюється виконання заявок водокористувачів Херсонської області згідно з укладеними договорами. З каналу продовжується заповнення розподільчих мереж зрошувальних систем. Зокрема, до Краснознам'янського каналу вже подано понад 43 млн. куб. м води для потреб зрошення.

Згідно із замовленнями сільгосптоваровиробників у зоні дії Північно-Кримського каналу в Херсонській області вже подано води на полив на площу 13,4 тис. га.

На території АР Крим з Північно-Кримського каналу через перегороджуючу споруду № 3 здійснюється несанкціонований забір води витратою 5,9 куб.м/с.

Разом з тим, залишаються невирішеними питання щодо оформлення договірних відносин для забезпечення водними ресурсами потреб Криму на питне водопостачання та зрошення сільськогосподарських культур, а також щодо погашення заборгованості водокористувачів Криму за 2013 рік в обсязі 1,7 млн. гривень перед Управлінням Північно-Кримського каналу».

Як повідомляв УНІАН, в Криму склалася критична ситуація з водопостачанням і особливо із зрошенням сільськогосподарських земель. В Адміністрації президента України заявили, що кримська влада не намагається врегулювати з Україною питання водопостачання, а здійснює несанкціонований забір.

ДОВІДКА. На території Херсонської області знаходиться Північно-Кримський канал (ПКК), збудований в 1961—1971 роках для зрошення земель посушливих регіонів України (Херсонської області та Криму) водами Дніпра. Починається з Каховського водосховища, доходить до Керчі. Довжина — 402,6 км, максимальна пропускна здатність — 300 м/с.

У 1986 році площа зрошення становила 380 тис. га та обводнення понад 600 тис. га. Постачає воду у Феодосію, Керч, Судак, частину сіл Ленінського району Криму, селища Сімферопольського району (Комсомольське, Гресівське), деякі райони Сімферополя.

Джерело: УНІАН, Офіційний сайт Державного агентства водних ресурсів України

Українська
Підписатися на водопостачання