ЄС

Путін хоче за допомогою Медведчука поставити Порошенка на коліна (європейська преса)


Західна преса детально висвітлює перебіг подій довкола української кризи. США погрожує Росії новими жорсткішими санкціям, у ЄС все відкладають до кінця цього тижня, очікуючи від Кремля хоча б якихось поступок в Україні. Але, як пишуть західні оглядачі, мирний план Порошенка не працює через повне несприйняття його в Москві. Адже Путін вимагає від Києва не лише припинення вогню, але й переговорів з лідерами сепаратистів та швидкого впровадження федералізації, відмови від асоціації з ЄС та інших поступок бойовикам у Луганську та Донецьку. Для цього Путін пропонує Заходу й Києву свого переговорника, проросійського тіньового політика з Києва Віктора Медведчука.

Впливова The Wall Street Journal інформує про тиск глави Кремля Володимира Путіна на Київ з вимогами до президента Порошенка щодо необхідності ведення переговорів з озброєними проросійськими сепаратистами у Луганську і Донецьку, швидкого впровадження в Україні широкої федералізації та відстрочення підписання Києвом економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС.

Видання також наголошує, що Путін не зупиняється навіть перед нав’язуванням українській владі особи одного з головних переговорників між сепаратистами і Києвом, свого проросійського протеже, одіозного тіньового політика України Віктора Медведчука.

The Wall Street Journal також цитує експертів, які кажуть, що президент України Петро Порошенко не бажає простого припинення боротьби з озброєними проросійськими силами в регіоні Донбасу, бо це призвело б тут до успіху Росії в її агресії в Україні, але й не може рішуче покінчити з сепаратистами, не наражаючись при цьому на відкриту агресію з боку режиму Путіна. Газета також зауважує, що Володимир Путін у телефонних розмовах у неділю з Франсуа Олландом та Анґелою Меркель так і не визнав, що саме проросійські озброєні сепаратисти порушують перемир’я та 15 пунктів з подолання української кризи, запропонованих Петром Порошенком. А ЄС, у свою чергу, нібито й підтримує план Порошенка, але всіляко відкладає нарощування санкцій проти Москви, котра не проявляє ніяких намірів сприяти припиненню війни на сході України й перекидає додаткові військові сили Росії до українських кордонів.

Польська Rzeczpospolita вважає, що мирний план президента України Петра Порошенка не знаходить підтримки в озброєних проросійських сил у Луганську і Донецьку, що демонструє всю нездоланність проблеми погодження інтересів Києва і Москви. Видання цитує також колишнього українського урядовця й політика Олега Рибачука, який запевняє, що Петро Порошенко не погодиться ні на відкладення плану інтеграції України з ЄС, ані на децентралізацію держави, яка б загрожувала нормальному її функціонуванню. «А в такому разі, — як сказав газеті з Варшави Олег Рибачук, — конфлікт на Сході України буде тривати довго». Газета з Польщі також наголошує, що внаслідок зволікання з жорсткими санкціям з боку Заходу щодо Москви та розпалювання Росією конфлікту на сході України є загроза в цілому плану реформ у державі, про який оголосив новий український президент Петро Порошенко.

Група європейських політиків на чолі з колишнім керівником Європейської комісії Жаком Делором оприлюднила на сторінках Financial Times листа, в якому закликають європейців і лідерів ЄС зробити серйозні висновки і зміни у загальноєвропейській політиці у зв’язку з наростанням агресії Росії в Україні та територіальних претензій Китаю у світі. Автори листа вважають, що ЄС має негайно переглянути скорочення свого військового бюджету, зміцнити незалежну європейську політику, щоб реально впливати на зміни в глобальному світі. Європейські політики, автори цього листа, вважають необхідним дійти в ЄС нарешті до розробки чіткої спільної політики щодо Росії, єдиної енергетичної позиції країн Європи та домогтися зростання ролі ЄС у вирішенні глобальних проблем, особливо шляхом швидкого створення й зміцнення наступальних трансатлантичних норм економіки і торгівлі. Інакше, як попереджають Жак Делор та його дев’ять колег з ЄС, до 2050 року у складі «Групи восьми», в результаті переміщення центру світу до Азійсько—Тихоокеанського регіону, може вже не бути європейського члена, коли старіюча Європа буде складати до цього часу лише 7 відсотків світового народонаселення.

Джерело: Радіо Свобода

Українська

Путін не змінив своїх планів щодо України і хоче розколоти Європу (світова преса)


Західна преса коментує дуже нестійке перемир’я на сході України, коли вже у вівторок проросійські сепаратисти збили гвинтокрил української армії, а президент Росії Володимир Путін звинувачував Україну в порушенні умов перемир’я. Тим часом західні політики критикують Австрію за її «червону доріжку» гостинності для Путіна і попереджають, що глава Кремля намагається розколоти Європу. Оглядачі також попереджають, що, судячи з останніх заяв Путіна, він не змінив своїх планів щодо України і найбільше боїться впливу США в Європі.

The Wall Street Journal попереджає, що насильство на сході України, яке триває й надалі, ставить під загрозу мирний план президента України Петра Порошенка. Видання також зауважує, що активні дії сепаратистів на сході України тривають, попри заяви і певні кроки російського президента Володимира Путіна щодо ослаблення напруженості. Газета також звертає увагу, що Путін, з одного боку, пояснює у Відні своє рішення скасувати дозвіл Ради федерації на використання російських військ в Україні нібито бажанням «створити умови для мирного процесу», а з другого — попереджає: «Ми будемо завжди захищати етнічних росіян в Україні, а також тих українців, які прихильні до Москви і почувають себе частиною «русского мира». The Wall Street Journal також відзначає, що Путіну фактично й не потрібно формальної згоди Ради федерації на вторгнення російської армії до України, до того ж він має низку важелів тиску на Київ, включно з газовими боргами «Нафтогазу» і може вести торгову війну, коли Україна підпише у п’ятницю економічну частину Угоди про асоціацію з ЄС.

Брюссельська EUObserver опублікувала європейські реакції на те, що «Австрія викотила перед Путіним червону доріжку» гостинного прийому у вівторок, коли австрійські керівники засуджували перед главою Кремля західні санкції проти Москви і ратували за реалізацію проекту російського газогону «Південний потік» та за тісну співпрацю з Росією, не зважаючи на анексії Москвою українських територій. Путін у відповідь переконував австрійців, що анексія Москвою Криму була «вільним волевиявленням людей», а також лякав їх нібито агресивними енергетичними намірами США щодо ЄС та переконував, що «Південний потік» «збільшить енергетичну безпеку Європи». Австрійська влада, як пише видання з Брюсселя, всіляко вихваляла «заходи Путіна з деескалації ситуації в Україні». Тут також наведено реакцію на візит Путіна до Австрії з боку міністра закордонних справ Швеції Карла Більдта, який критикував рішення Відня запросити Путіна: «Ці відвідини підтверджують намагання Путіна розколоти ЄС, що завжди роблять росіяни, коли вони загнані в глухий кут». Тут також відзначено реакції ще трьох неназваних європейських дипломатів, котрі вважають, що «в ЄС немає ніяких намірів для більш жорстких санкцій проти Росії на даному етапі».

Лондонська Financial Times інформує про гострі дебати в керівництві США щодо подальших санкцій проти Росії, включно із завданням удару по російському енергетичному сектору, і це все відбувається напередодні підготовки в ЄС на п’ятницю обговорення проблеми Росії і санкцій Євросоюзу проти Путіна. Однак, як зауважує британська газета, Білий дім опинився перед опозицією серед багатьох європейських країн, а також власного бізнесу, який боїться втрат у царині конкурентоздатності своїх компаній, пов’язаних з Росією. Видання з Лондона також вважає, що Путін поки що вміло користується незгодами серед західних союзників і продовжує погрожувати Україні, коли каже, що скасування Радою федерації його мандату на використання армії Росії в Україні зовсім не означає, що Кремль буде ігнорувати те, що там відбувається.

Джерело: Радіо Свобода

Українська

ЄС дозволив Україні перейти до другої фази підготовки до безвізового режиму

Україна на крок наблизилась до скасування візового режиму з країнами Євросоюзу. Згідно з офіційним повідомленням Єврокомісії, Київ успішно виконав першу фазу «дорожньої карти» із встановлення безвізового режиму і тепер може перейти до другої.

Політична заява Єврокомісії означає, що в Брюсселі задоволені гармонізацією законодавства України в тому, що стосується удосконалення сфери захисту прав біженців, боротьби з корупцією, діяльності омбудсмена із захисту персональних даних та протидії дискримінації. Тепер Європейська комісія перевірить, чи має українських уряд достатньо ресурсів для імплементації ухвалених законів.

Раніше голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський припустив, що вже до кінця року українці не потребуватимуть віз для подорожей до країн Європейського Союзу. 2 червня відбудеться засідання Європейської комісії щодо лібералізації візового режиму з Україною. «А після другої фази, так як це було з Молдовою, це може бути кілька місяців, і буде безвізовий режим», — сказав Томбінський, відповідаючи на запитання, чи зможе Україна до кінця року отримати безвізовий режим з країнами Європейського Союзу.

Джерело: DW

Українська

Рада ратифікувала меморандум ЄС щодо виділення Україні 1 млрд євро

Рада ратифікувала меморандум з ЄС щодо виділення Україні 1 млрд євро макрофінансової допомоги.

За законопроект № 0085 проголосувало 229 народних депутатів.

Згідно з документом, допомога буде надана двома частинами по 500 млн євро кожна. Виплати здійснюватимуться за умови задовільного проведення заходів з реалізації домовленостей за програмою stand by, що буде досягнуто між Україною та МВФ.

Кредит надаватиметься під 2% річних, строк погашення кредиту не має перевищувати 15 років.

Джерело: Espreso.tv

Українська

Результати переговорів у Женеві: повний текст заяви

Full text of Geneva Agreement on Ukraine

Following the conclusion of quadrilateral talks between Ukraine, Russia, the United States, and the European Union in Geneva on April 17, the following statement was released:

The Geneva meeting on the situation in Ukraine agreed on initial concrete steps to de-escalate tensions and restore security for all citizens.

All sides must refrain from any violence, intimidation or provocative actions. The participants strongly condemned and rejected all expressions of extremism, racism and religious intolerance, including anti-semitism.

All illegal armed groups must be disarmed; all illegally seized buildings must be returned to legitimate owners; all illegally occupied streets, squares and other public places in Ukrainian cities and towns must be vacated.

Amnesty will be granted to protestors and to those who have left buildings and other public places and surrendered weapons, with the exception of those found guilty of capital crimes.

It was agreed that the OSCE Special Monitoring Mission should play a leading role in assisting Ukrainian authorities and local communities in the immediate implementation of these de-escalation measures wherever they are needed most, beginning in the coming days. The U.S., E.U. and Russia commit to support this mission, including by providing monitors.

The announced constitutional process will be inclusive, transparent and accountable. It will include the immediate establishment of a broad national dialogue, with outreach to all of Ukraine’s regions and political constituencies, and allow for the consideration of public comments and proposed amendments.

The participants underlined the importance of economic and financial stability in Ukraine and would be ready to discuss additional support as the above steps are implemented.


Source: Interfax-Ukraine

Англійська

Результати переговорів у Женеві: повний текст заяви

Пропонуємо власний неофіційний переклад повного тексту заяви, підписаної сторонами чотиристоронніх переговорів у Женеві 17 квітня цього року:

Женевська заява від 17 квітня 2014 року

Після проведення чотиристоронніх переговорів між Україною, Росією, США та Європейським Союзом в Женеві 17 квітня, зроблено таку заяву:

Женевське зібрання щодо ситуації в Україні погодилося про початкові конкретні кроки з деескалації напруженості й відновлення безпеки для всіх громадян.

Всі сторони повинні утримуватися від будь-якого насильства, залякування або провокаційних дій. Учасники рішуче засудили і відкинули всі вияви екстремізму, расизму та релігійної нетерпимості, в тому числі антисемітизму.

Всі незаконні збройні формування мають бути роззброєні; всі незаконно захоплені будівлі повинні бути повернуті законним власникам; всі незаконно зайняті вулиці, площі та інші громадські місця в українських містах і селищах повинні бути звільнені.

Амністія буде надана протестувальникам і тим, хто покинув будівлі та інші громадські місця і здав зброю, за винятком осіб, визнаних винними у вчиненні тяжких злочинів .

Було вирішено, що Спеціальна місія спостерігачів ОБСЄ вже в найближчі дні має відігравати провідну роль у наданні допомоги українській владі і місцевим громадам у безпосередній реалізації вказаних заходів з деескалації там, де вони найбільш потрібні. США, ЄС і Росія зобов’язуються підтримати цю місію, в тому числі шляхом надання спостерігачів.

Проголошений конституційний процес буде всеосяжним, прозорим та відповідальним. Він включатиме негайне встановлення широкого національного діалогу з охопленням усіх регіонів України та політичних груп інтересів і створить умови для розгляду зауважень громадськості та пропонованих поправок.

Учасники підкреслили важливість економічної та фінансової стабільності в Україні і будуть готові обговорити додаткову підтримку після втілення вищезгаданих кроків.


Оригінал тексту див. на ресурсі «Інтерфакс-Україна»

Українська

Позиції США та ЄС щодо агресії Росії: різниця зберігається

Запроваджувані нині Заходом проти Росії санкції, як і очікувалося, не є дієвими. І, як і на початку березня, є суттєва відмінність в реакції на цей факт з боку США та ЄС.

Так, США, діючи рішуче й послідовно, вирішили переходити до другого етапу або "пакету" санкцій, коли обмеження починають стосуватися не тільки і не скільки окремих осіб, але й крупних організацій та цілих секторів економіки країни-агресора.

Про це Обама заявив у доповіді щодо України, яка транслювалась на сайті Білого дому.

«Я підписав новий указ, який дає право ввести санкції проти не тільки конкретних осіб, а проти ключових секторів російської економіки. Ці санкції матимуть не тільки значний вплив на російську економіку, але також можуть бути деструктивними для світової економіки», — сказав Обама.

«Росія мусить розуміти, що подальша ескалація тільки все більше ізолюватиме її від міжнародного співтовариства», — зазначив президент США. За словами Обами, нації не можуть порушувати кордони або приймати рішення щодо кордонів «за рахунок їхніх сусідів, тільки тому що вони більші або могутніші».

У той же час Європейський Союз поки не запроваджуватиме економічні санкції проти Росії через анексію Криму. Про це журналістам заявив Президент Франції Франсуа Олланд перед саммітом ЄС, учасники якого, серед іншого, обговорюватимуть ситуацію навколо Криму.

«Сьогодні про економічні санкції мова не йтиме, але дипломатія та економіка ідуть пліч-о-пліч. Дипломатія — це дискусії і переговори, але треба, щоб був і тиск. Тому економічні санкції — вони не будуть ухвалені сьогодні, але в будь-якому разі вони мають бути готові», — сказав Олланд.

За словами президента Франції, лідери ЄС обговорюватимуть розширення персональних санкції проти громадян Росії, які причетні до анексії Криму.

Отже, жадібність причетних до нафтогазового ринку німців та французів, що продають наразі військову техніку Росії, досі затьмарює в них здоровий глузд.

За матеріалами УНІАН

Українська

Європа: провал переговорів з Росією та дива від ОБСЄ

В останні роки і, особливо, в останні місяці ми можемо наочно спостерігати неефективність роботи й повільність у прийнятті рішень у кризових ситуаціях з боку офіційних структур Євросоюзу. Три роки вони намагалися домовлятися з Януковичем, нічому не учачись на цих безрезультатних спробах. Вони виказували поступливість аж до порушень власних норм і відмови від власних же законних вимог. Санкції вони почали запроваджувати лише заднім числом, коли в Україні змінилася влада.

Здавалося б, після цього крига скресла, Європа прокинулася й почала приймати правильні рішення. Однак і досі цей процес доволі млявий.

Зокрема, — як би це не звучало абсурдно, — в ОБСЄ, місія якої працює зараз в Україні, досі "не зрозуміли", звідки беруться "зелені чоловічки" в Криму.

В ОБСЄ поки що не досягли спільної позиції стосовно озброєних людей у Криму. Про це на прес-конференції сказав посол Швейцарії в Україні Крістіан Шененбергер, інформує УНІАН. Зокрема, за його словами, наразі в ОБСЄ відсутня спільна позиція щодо приналежності озброєних людей без розпізнавальних знаків.

Також посол додав, що для напрацювання спільної позиції потрібен час, і коли всі країни ОБСЄ дійдуть згоди стосовно цього питання, тоді і буде спільна позиція.

Крім того, він додав, що на сьогодні у Відні триває обговорення можливості візиту моніторингової місії ОБСЄ до Криму. Він також зазначив, що Росія, як член ОБСЄ, ще не визначилася з цього питання.

І це при тому, що, за словами директора Департаменту інформаційної політики МЗС України Євгена Перебийніса, серед країн-учасниць ОБСЄ було поширено попередній звіт інспекторів ОБСЄ, які відвідують Україну згідно з положеннями Віденського документа про заходи зміцнення довіри і безпеки.

«Незважаючи на те, що інспекційну групу не було допущено на територію Криму, у висновках звіту наголошується на існуванні достатньої кількості свідчень про перебування на блок-постах при в’їзді до АРК російського військового персоналу», — підкреслив Перебийніс.

На дипломатичному фронті теж бачимо провал, правда, вже закономірний і незалежний від зусиль європейських політиків.

А саме, канцлер Німеччини Ангела Меркель і прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск визнали, що переговори з Росією зазнали невдачі. Як пише газета Die Welt, про це лідери Польщі і Німеччини заявили на спільній прес-конференції у Варшаві.

Вони зазначили, що будь-які спроби створити трьохсторонню контактну групу щодо ситуації в Україні за участі Росії, США і ЄС були не успішними. «І я, і німецький канцлер любимо порядок, тому вже зараз в Брюсселі ведеться обговорення про наступну фазу санкцій», — заявив Туск.

Лідери також визнали, що єдиним варіантом наразі для Заходу залишається широка допомога Україні в побудові демократії і сильної економіки. Зокрема Берлін і Варшава збираються створити українсько-польську місію в Україні, яка консультуватиме Київ щодо правильного використання допомоги від США і ЄС.

Також Туск і Меркель згадали про підписання політичної частини угоди про асоціацію України з ЄС вже наступного тижня. Однак документ не несе жодних зобов'язань з точки зору міжнародного права. Він є швидше проявом солідарності Брюсселя з Києвом.

Українська

Оприлюднені деталі санкцій ЄС проти Росії

Держави Євросоюзу погодили проект санкцій проти Росії, що передбачають, зокрема, візові обмеження і заморожування активів тих, хто відповідає за порушення суверенітету України.

Якщо в понеділок проект буде схвалений міністрами закордонних справ ЄС, це будуть перші європейські санкції проти Росії з кінця холодної війни, що стане знаком серйозного загострення відносин між Сходом і Заходом.

Семисторінковий текст докладно описує обмежувальні заходи, які будуть застосовані проти Москви, якщо вона не зійде зі свого курсу щодо Криму і не почне переговори з міжнародними посередниками про подолання кризи в Україні.

"Держави-учасники вживатимуть необхідні заходи, щоб запобігти в'їзду на їх територію або проїзду через неї осіб, що несуть відповідальність за дії, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України", - говориться у першій статті документа.

Друга стосується активів, які знаходяться в Євросоюзі, і передбачає, що "всі засоби й економічні ресурси, які належать або контролюються "тими, хто відповідає за дії, що підірвали цілісність України", будуть заморожені".

Документ був схвалений після того, як у жодної держави-учасника не залишилося заперечень проти проекту, сказали чиновники.

Міністри закордонних справ ЄС зустрічаються у Брюсселі в понеділок і, як очікується, офіційно завершать процедуру, якщо тільки в курсі Росії не відбудеться помітних змін. Досі жодних ознак можливої деескалації кризи в Криму не спостерігалося.

У неділю жителі Криму, як очікується, проголосують на референдумі за відокремлення від України і приєднання до Росії.

Погодивши проект санкцій, Євросоюз продовжив працювати над складанням списку тих, кого торкнуться обмеження.

Обговорення кандидатур пройшло у вівторок у Лондоні, де чиновники з Великобританії, США, Італії, Франції, Німеччини, Швейцарії, Японії та інших країн зібралися для переговорів.

"У моєму розумінні, на цій зустрічі була детальна дискусія з приводу імен, - сказав європейський чиновник. - Конкретний список поки не складений, але він буде готовий до понеділка".

Європейські чиновники говорили, що російський президент Володимир Путін і міністр закордонних справ Сергій Лавров у список не потраплять, щоб зберегти можливість переговорів у разі можливої майбутньої ескалації.

Замість цього, як йдеться в додатку до проекту санкції, в список, як очікується, будуть включені близькі до Путіна високопоставлені представники спецслужб і армійського керівництва, а також представники російського парламенту.

"В додаток також увійде інформація, необхідна для того, щоб ідентифікувати залучених фізичних і юридичних осіб або суб'єктів права", - йдеться в проекті санкцій.

"Щодо фізичних і юридичних осіб, така інформація може включати імена, місце і дату реєстрації, номер реєстрації або місцезнаходження компанії".

ЄС і США узгоджують дії для запровадження санкцій. Вони підтримали інші країни, в тому числі Канаду, Японію, Туреччину і Швейцарію, що мають намір наслідувати їхній приклад і вжити аналогічних заходів.

Якщо Росія не відреагує на тиск, Євросоюз готовий зробити подальші кроки, що, можливо, включать введення ембарго на постачання зброї та інші торгові обмеження. Наступні санкції можуть торкнутися самого Путіна.

Джерело: УНІАН

Українська

Євросоюз в односторонньому порядку вводить ЗВТ з Україною

Європейський Союз в односторонньому порядку ввів у дію положення Угоди про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі з Україною, від яких Київ отримає 500 млн. євро на рік.

Як передає власний кореспондент УНІАН у Брюсселі, про це заявили Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу та комісар ЄС з питань торгівлі Карел де Гухт на прес-конференції у Страсбурзі під час сесії Європарламенту.

"Сьогодні Європейська комісія вирішила в односторонньому порядку ввести в дію положення про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі з Україною, що дасть Україні вигоду 500 млн. євро на рік. Це конкретний, відчутний захід, який потребуватиме підтримки Ради ЄС та Європейського парламенту перед його останнім засіданням. Я очікую, що це положення запрацює до червня цього року", - сказав Баррозу.

"Цей економічний крок є частиною загальної підтримки України. Ми також вирішили підписати політичну частину Угоди про асоціацію перед президентськими виборами в Україні 25 травня. Європейський Союз стоїть пліч-о-пліч з Україною", - додав Баррозу.

Де Гухт оцінив вигоду України від одностороннього запровадження угоди про ЗВТ на рівні 487 млн. євро на рік.

"Це важлива частина пакета допомоги з боку ЄС. Це нові заходи, вони є прямою допомогою народу України. ЄС відкриває двері перед товарами з України. Це більше, ніж просто жест доброї волі, - це порятунок української економіки", - сказав де Гухт.

Де Гухт сказав, що дія угоди про ЗВТ з Україною в односторонньому порядку триватиме до 1 листопада цього року, адже до того часу буде підписано Угоду про асоціацію включно з положенням про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі між ЄС та Україною.

"Якщо ні - ми продовжимо наші односторонні заходи", - додав комісар ЄС.

За його словами, ЄС вживатиме заходів, щоб преференціями, встановленими для України, не скористались виробники третіх країн.

Також ЄС вживатиме заходи, щоб запобігти різкому напливу товарів однієї категорії, що може внести дисбаланс на ринок Євросоюзу, зокрема, це стосується деяких видів сільськогосподарської продукції.

"Це буде майже повний доступ з преференціями українських товарів на ринок ЄС - без жодних поступок з боку України... Я очікую позитивного впливу на українські компанії та працівників, і що вони відчують цей вплив вже за кілька тижнів, після того як запрацюють ці заходи", - сказав де Гухт.

Джерело: УНІАН

Українська
Tags:

Сторінки

Підписатися на ЄС