Спроба встановлення диктатури через Верховну Раду

Сьогодні, 16 січня 2014 року, Верховна Рада, згідно з заявами її більшості, прийняла бюджет України на 2014 рік та ряд поправок до законів України, якими вводяться цензура в інтернеті, ЗМІ та норми для покарання практично будь-яких громадян за висловлення ними власних переконань або інформування громадськості про дії влади. Голосування йшло з порушенням процедури: руками при заблокованій трибуні і без підрахунку голосів (кількість голосів оголошувалася практично миттєво при піднятті рук).

Так, бюджет на голосування поставив віце-спікер Ігор Калетнік з бокової ложі сесійної зали. Обговорення законопроекту і поправок не було. З місця поправки бюджетного комітету зачитав його голова Євген Геллер, це зайняло менше трьох хвилин. "За" проект держбюджету в другому читанні і в цілому проголосували 249 депутатів із 261-го, зареєстрованого у сесійній залі. Проти проголосував один депутат, утримався теж один.

Інші поправки, які фактично перетворюють Україну на авторитарну країну, наступні:

Рада збільшила покарання за протести

Проголосований вручну законопроект Колесніченка-Олійника забороняє їздити автоколонам більше 5 машин без дозволу МВС, збирати інформацію про суддів та їх сім'ї, а також брати участь в масових акціях в масках або шоломі.

Тих же 235 теоретичних голосів парламентської більшості набрав сьогодні законопроект "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян", який був прийнятий при заблокованій трибуні, передає Еспресо.TV.

У пояснювальній записці необхідність прийняття цього закону обгрунтовано "суттєвим загостренням політично-соціальної кризи". "Непоодинокими стали випадки масових заворушень, втручання в роботу державних та правоохоронних органів, відбуваються захоплення будівель державної та комунальної власності, набули широкого розповсюдження прояви вандалізму та екстремізму, значно збільшилась кількість хуліганських дій... Прийшов час констатувати, що вказані явища та події не мають нічого спільного з мирним протестним рухом... На цьому етапі є виправданим та доцільним введення кримінальної відповідальності за наклеп та екстремістську діяльність, також є доцільним підсилення відповідальності за інші протиправні дії, що значно зросли останнім часом ", - йдеться в записці.

Згідно з проголосованим законопроектом, тепер за рух у автоколонах з більш ніж 5 авто без узгодження з ДАІ може бути накладено штраф від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680-850 грн.) або позбавлення права керування транспортними засобами на 1-2 роки з вилученням транспортного засобу або без такого.

"Порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій їх учасником, в тому числі біля органів державної влади, місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій, житла чи іншого володіння осіб" - тягне за собою штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів (170-340 грн) або адмінарешт на строк до десяти діб.

Крім того, участь масових акціях "у масці, шоломі або з використанням інших засобів чи способів маскування", використання форменного одягу, подібного на військову чи міліцейську форму, а також наявність у учаснииків вогню, піротехніки, засобів самооборони (в тому числі газових балончиків) тягне за собою накладення штрафу (150-250 мінімумів) чи адмінарештом до 15 діб. Встановлення під час акцій них "малих архітектурних форм" без дозволу МВС каратиметься схожим чином.

За незаконне збирання, зберігання чи поширення конфіденційної інформації про суддю, його близьких родичів чи членів сім’ї, а також образу чи вчинення тиску на суддю тепер можна отримати штраф від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів чи два роки в'язниці.

Парламент спростив процедуру позбавлення депутатської недоторканності

Верховна Рада тепер зможе дати згоду на притягнення нардепа до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт навіть за його відсутності у залі. Парламентська більшість проголосувала руками (235 голосів) за законопроект щодо внесення змін у регламент Верховної Ради.

Згідно з законом, оптимізуються терміни розгляду відповідного питання у парламенті. Усі факти, пов'язані з притягненням до кримінальної відповідальності, затриманням та арештом народного депутата досліджуються безпосередньо на пленарному засіданні Ради за участі усього депутатського корпусу, а не у профільному комітеті. Нардепові під час розгляду надається право на представника, який може кваліфіковано представити його інтереси, а також у повному обсязі забезпечується право на захист, згідно з Кримінальним процесуальним кодексом та іншими законами. Про це повідомляє РБК-Україна.

Разом з тим, як повідомив на своїй сторінці у Facebook нардеп від Батьківщини Валерій Головко, цей документ передбачає спрощення процедури позбавлення недоторканності. За його словами, принциповими положеннями тут є:

по-перше, скороченя термінів розгляду ВР питання про позбавлення нардепа недоторканності і притягнення його до кримінальної відповідальності.

По-друге, факти, пов'язані з притягненням до кримінальної відповідальності, затриманням чи арештом досліджуються безпосередньо на пленарному засіданні ВРУ. Без попереднього висновку комітету з депутатської етики;

По-третє, розгляд питання про згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт відбувається без пояснень народного депутата чи навіть за його відсутності, що фактично позбавляє його можливості встановити справедливість.

"Ми прийняли цей закон, аби хоч трохи почали виконувати гасла, з якими депутати йшли на вибори. І якраз опозиція балотувалась під цими гаслами - позбавлення депутатської недоторканності", - заявив на брифінгу керівник фракції ПР Олександр Єфремов.

Нагадаємо, вчора екс-нардеп, юрист Сергій Власенко спрогнозував: "Якщо цю поправку приймуть, опозиціонери штабеліми підуть до в'язниці. Це кінець опозиції в українському парламенті".

Підправленим законом про амністію звільнять від відповідальності Попова, Сівковича і "Беркут"

Прийняті сьогодні Верховною Радою поправки до закону про амністію учасників Євромайдану звільняють від відповідальності і правоохоронців, які застосовували силу до мирних мітингувальників.

Зокрема, поправки запропоновані регіоналом Сергієм Ківаловим, передбачають, що закон звільнює від кримінальної відповідальності осіб, які є «підозрюваними або обвинуваченими (підсудними) у вчиненні в період з 21 листопада по 26 грудня 2013 року включно злочинів, передбачених статтями 109, 122, 161, 171, 185, 194, 259, 279, 289, 293, 294, 295, 296, 341, 342, 343, 345, 348, 349, 365, 376, 382, 386 Кримінального кодексу України, за умови, що ці злочини пов’язані з масовими акціями протесту, які розпочалися 21 листопада 2013 року, та закрити відповідні кримінальні провадження».

Як відомо, саме за статтею 365 «перевищення службових повноважень» висунуті звинувачення заступнику голови РНБО Володимиру Сівковичу, голові Київської міськадміністрації Олександру Попову, екс-начальнику столичного главку міліції Валерію Коряку та його заступнику Петру Федчуку та іншим правоохоронцям, яких вважають винними у силовому розгоні Євромайдану 30 листопада.

В той же час закон не буде застосовуватися проти деяких «в‘язнів Банкової». Зокрема, адвокат Андрія Дзиндзі Віктор Смалій звинувачується за статею 379 «посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя», якої нема в переліку.

Рада прийняла порядок заочного кримінального провадження, яким можуть засудити Тимошенко

Якщо підозрюваний чи обвинувачений у скоєнні кримінального злочину ухиляється від участі в суді, кримінальне провадження буде здійснюватись заочно. Досі екс-прем'єр Юлія Тимошенко неодноразово відмовлялася прибути на судове засідання у її справі.

Депутати парламентської більшості в ручному режимі проголосували (235-ма голосами) за внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, повідомляє Еспресо.TV.

"Закон прийнято для тих випадків, коли людина під різними приводами не з'являється до суду. Й тоді суд може прийняти рішення без неї. Така практика судочинства поширена і в інших країнах", - заявив сьогодні на брифінгу в парламенті лідер фракції ПР Александр Єфремов.

"Підозрюваний, обвинувачений вважається таким, що ухиляється від прибуття на виклик, якщо він, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце вчинення процесуальних дій або проведення судового засідання, повторно не прибув до органу досудового розслідування або суду за відсутності поважних причин неприбуття на виклик або не повідомив про такі причини або якщо повідомлені ним причини неприбуття визнані неповажними", - йдеться в доповненнях до закону.

З метою недопущення порушень прав і свобод підозрюваного чи обвинуваченого пропонується передбачити, що під час здійснення заочного кримінального провадження участь захисника такої особи є обов'язковою.

За блокування Межигір’я будуть саджати на шість років

Прийнятий Верховною Радою закон дозволяє саджати на шість років за блокування доступу до житла чи за заклики до цього.

Про це йдеться у законі Вадима Колесніченка та Володимира Олійника «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян», який був прийнятий сьогодні Верховною Радою.

У тому числі закон змінює 295 статтю Кримінального кодексу України "Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку".

"Публічні заклики до погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, блокування доступу до житла, будівель, споруд чи іншого володіння осіб, підприємств, установ чи організацій, насильницького виселення громадян, що загрожують громадському порядку, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів такого змісту караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до шести років", - йдеться у тексті закону.

Раніше аналогічні злочини каралися штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Регіонали скопіювали російський закон про "іноземних агентів"

Усі громадські організації, які отримують гранти від міжнародних організацій, перетворяться на іноземних агентів.

Це випливає з прийнятого сьогодні Верховною Радою закону «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян». Авторами закони виступили регіонали Вадим Колесніченко та Володимир Олійник.

"6. Громадське об’єднання вважається таким, що виконує функції іноземного агента, якщо для забезпечення своєї діяльності отримує грошові кошти або майно від іноземних держав, їх державних органів, неурядових організації інших держав, міжнародних неурядових організацій, іноземних громадян, осіб без громадянства або уповноважених ними осіб, що отримують грошові кошти чи інше майно від вказаних джерел (далі – іноземні джерела), а також бере участь, в тому числі в інтересах іноземних джерел, в політичній діяльності на території України.

Громадське об’єднання, за виключенням політичної партії, визнається таким що бере участь в політичній діяльності, яка здійснюється на території України, якщо незалежно від цілей і завдань, зазначених в його засновницьких документах, воно приймає участь (в тому числі шляхом фінансування) в організації та проведенні політичних акцій, які мають на меті вплив на прийняття рішень державними органами, зміну визначеної ними державної політики, а також для формування думки суспільства у вказаних цілях.", - говориться у законі.

Також громадські організацію матимуть включити словосполучення "іноземний агент" до своєї назви.

Регіонали запровадили цензуру в інтернеті

Нацкомісія зв’язку та інформатизації отримала повноваження зобов‘язувати операторів інтернету обмежувати доступ до всесвітньої мережі пересічним українцям.

Про це йдеться у законі регіоналів Вадима Колесніченка та Володимира Олійника «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян», який був прийнятий сьогодні Верховною Радою голосуванням руками.

Зокрема, закон передбачає, що Нацкомісія «приймає рішення щодо обмеження доступу абонентів операторів телекомунікацій до ресурсів мережі Інтернет, через які здійснюється розповсюдження інформації, поширення якої суперечить закону, чи через які здійснюється діяльність інформаційного агентства без передбаченого законом свідоцтва про державну реєстрацію інформаційного агентства, та щодо поновлення такого доступу у разі видалення зазначеної інформації, отримання свідоцтва або скасування рішення, на підставі якого доступ було обмежено».

Також документ передбачає, що «рішення щодо обмеження доступу абонентів операторів телекомунікацій до ресурсів мережі Інтернет, через які здійснюється розповсюдження інформації, поширення якої суперечить закону, приймається на підставі висновку експерта щодо належності інформації до такої, поширення якої суперечить закону».

Рішення щодо обмеження доступу до інтернету може бути оскаржено в суді в порядку адміністративного судочинства.

«Ініціювання розгляду питання щодо обмеження доступу абонентів операторів телекомунікацій до ресурсів мережі Інтернет, залучення експертів, ухвалення, надсилання та виконання прийнятого рішення, усунення порушень особою, що їх допустила, поновлення доступу абонентів операторів телекомунікацій до ресурсів мережі Інтернет здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України», - йдеться в законі.

SIM-карти будуть продавати за паспортом

Для придбання SIM-карти абоненту буде потрібно заключати договір із мобільним оператором.

Про це йдеться у закону «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян". Авторство належить Вадіму Колесніченку та Володимиру Олійнику.

Закон України "Про телекомунікації" буде доповнено визначенням SIM-картки, ідентифікаційної телекомунікаційної картки – засіба, який використовується для позначення (ідентифікації) кінцевого обладнання абонента в телекомунікаційній мережі, а частину друга статті 63 буде доповнена пунктом наступного змісту.

«Надання телекомунікаційних послуг із використанням ідентифікаційних телекомунікаційних карток здійснюється на підставі укладеного між оператором телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг договору в порядку, передбаченому законодавством», – йдеться у законі.

Регіонали хочуть штрафувати за екстремізм у соцмережах

Закон Колесніченка-Олійника буде штрафувати за екстремізм в ЗМІ та соцмережах.

Закон "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян" містить норму, що вносить поправку до Кримінального кодексу України.

Зокрема, мова йде про те, що зберігання або розповсюдження екстремістських матеріалів, в тому числі, "через ЗМІ, мережу інтернет, соціальні мережі" ведуть до штрафу від 600 до 800 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян з конфіскацією екстремістських матеріалів (17 грн, мова йде про штрафи в розмірі приблизно 10-13 000 грн).

Те ж порушення, вчинене повторно, може призвести до штрафу в 1000-3000 неоподатковуваних податком мінімумів або ж до обмеження/позбавлення волі на строк до трьох років.

Під екстремістськими матеріалами маються на увазі призначені до оприлюднення будь-які документи (у тому числі, в електронній формі), які закликають до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу, насильницького захоплення влади, втручання в роботу державних органів і т.д.

За наклеп тепер саджатимуть на два роки

За наклеп вводиться кримінальна відповідальність з покаранням від 200 годин громадських робіт до двох років обмеження волі.

Про це йдеться у законі регіоналів Вадима Колесніченка та Володимира Олійника «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян», який був прийнятий сьогодні Верховною Радою голосуванням руками.

Зокрема, закон доповнює Кримінальний кодекс статтею № 1511 «Наклеп».

«Наклеп, тобто умисне поширення завідомо недостовірних відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи, карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до 200 годин, або виправними роботами на строк до одного року», - йдеться в законі.

«Наклеп у творі, що публічно демонструється, в ЗМІ або в мережі Інтернет, а так само вчинений особою, раніше судимою за наклеп, - карається штрафом від 50 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або виправними роботами на строк до одного року», - говориться у другому пункті статті.

Третій пункт передбачає, що «наклеп, поєднаний з обвинуваченням у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, карається виправними роботами на строк від одного до двох років або обмеженням волі на строк до двох років».

За надпис на паркані "менти козли" тепер можна опинитись у тюрмі

Збирання інформації стосовно правоохоронців або "зухвале їх зневажання" відтепер є кримінальним злочином, за який можна опинитися за ґратами.

Про це йдеться у законі регіоналів Вадима Колесніченка та Володимира Олійника «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян», який був прийнятий сьогодні Верховною Радою голосуванням руками.

Зокрема закон доповнює Кримінальний кодекс наступними положеннями злочином є: «Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби, їх близьких родичів чи членів сім’ї»

Також заборонено «розповсюдження матеріалів або інформації, що носять явно образливий характер та демонструють зухвалу зневагу до працівника правоохоронного органу чи працівника державної виконавчої служби, тиск, залякування чи вплив у будь-якій іншій формі на працівника правоохоронного органу чи працівника державної виконавчої служби, вчинені з метою помсти, перешкоджання виконанню ним службових обов'язків чи з метою добитися прийняття незаконного рішення, або публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій».

Усе перераховане карається штрафом від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до 6 місяців.

Крім того, ті самі дії, якщо вони перешкодили запобіганню злочину чи затриманню особи, яка його вчинила, або вчинені службовою особою з використанням свого службового становища, караються позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до трьох років.

Нагадаємо, після побиття учасників Євромайдану бійцями спецпідрозділу "Беркут" в мережі почали збирати інформацію стосовно осіб цього спецпідрозділу. Також увесь інтернет тепер заповнений матеріалами, що "демонструють зухвалу зневагу і носять явно образливий характер".

За матеріалами espreso.tv:
Рада прийняла держбюджет-2014 з порушенням процедури.
Як Олійник працює швидше системи «РАДА» і нараховує 235 голосів (відео + 4 фото).
Михайло Штекель. Закони, які сьогодні зробили Януковича диктатором.

Українська